Догори

Login to your account

Username *
Password *
Remember Me

K2_FriPMEESTE_August+0300RAugPMEEST_FriPM2015

K2_FriPMEESTE_August+0300RAugPMEEST_Aug+03005EEST18 K2_FriPMEESTE_August+0300RAugPMEEST_2015EPMR

Published in Дивись , Відео

Програма з підтримки громадських організацій 3.0: за і проти

Публічна презентація «Програма з підтримки громадських організацій як ефективний інструмент розподілу бюджетних коштів» відбулася 20 серпня у Дискусійному клубі «Експертна думка». Захід пройшов у рамках проекту «Прозоре бюджетне фінансування громадських організацій Чернігова – шлях до посилення їх спроможності» за організаційного сприяння Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень та Громадського телебачення: Чернігів.

Зазначений захід став другим із серії запланованих в рамках проекту. Розпочинаючи його, представниця Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Ольга Рись озвучила основні проблемні питання існуючої Програми підтримки громадських організацій міста Чернігова. За її словами, щорічно з бюджету міста Чернігова на підтримку соціально-орієнтованих організацій виділяється від 600 000 до 800 000 грн. Крім того, механізм розподілу цих коштів недеталізований, а звітність про їх використання знайти у відкритому доступі практично неможливо. 

У свою чергу, начальник Фінансового управління Чернігівської міської ради Віктор Бистров зазначив, що така програма потрібна, але, у той же час, її недоліки очевидні. Із проблемних моментів, які озвучив виступаючий, – відсутність положення або регламенту до цієї програми, а також неможливість оцінити її результативності. Той факт, що кількість організацій, які претендують на допомогу в рамках цієї програми, кожного року стає все більше також створює додаткове навантаження, вважає гість. «У мене, як у представника влади, також виникають питання, чи доцільне фінансування деяких громадських організацій. Але ж програма приймається не тільки виконавчими органами влади, але і законодавчою гілкою». За словами пана Бистрова, деякі громадські організації, що фінансуються за рахунок цієї програми, є механізмом прихованого фінансування через бюджет. Вони були засновані, аби не створювати окреме комунальне підприємство чи бюджетну установу та зекономити таким чином бюджетні кошти. Попри все, заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради запевнив, що підтримує будь-які зміни та, зокрема, дану ініціативу.

Крім всього, Павло Пущенко, голова Освітнього центру «Ініціатива», зазначив, що у даному випадку йдеться про зміну підходу на проектний. Проблема актуальна, адже в іншому випадку, коли гроші дають просто на поточну діяльність організацій, важко відслідкувати її результативність. За словами експерта, міській владі пропонується призначити відповідальний структурний підрозділ та створити конкурсну комісію з числа депутатів та представників виконкому міськради. Також є дискусія про те, чи варто включати туди представників громадськості.

«Кращого методу, ніж організація простого прозорого конкурсу, людство не придумало, - вважає Тарас Случик, експерт Інституту політичної освіти. – Подібна до запропонованої програми діє в Івано-Франківську, Львові, Луцьку, Києві та в деяких менших містах». У рамках запропонованої Чернігову програми створено 3 окремих лоти: для соціально-орієнтованих організацій, просто громадських організацій та молодіжних, а також будинкових комітетів та ОСББ. Логіка самої процедури така, що програма має бути затверджена на декілька років, але при цьому рада щороку визначає, який об’єм фінансування видається на конкурс.

У свою чергу, начальник Відділу у справах сім’ї та молоді Чернігівської міської ради Валерій Семенець впевнений, що стале фінансування розслабляє організацію. І лише тоді, коли організації борються за кошти, їх діяльність може бути ефективною.  

Депутати Чернігівської міської ради В’ячеслав Лебідь та Олег Мороз також підтримують конкурсний підхід. «Ми з бюджетною комісією намагалися напрацювати правила по цій програмі, – зазначив пан Мороз. – Дійшли того, що маємо допомогти організаціям лише орендою та комунальними послугами. Але не завжди так виходило, бо на сесії проходили й інші питання. А про конкурсний підхід давно йшлося під час засідань».

Позиція голови громадської організації «Логос» Надії Лозбень є такою, що соціально-орієнтовані громадські організації не створювались би, якщо б працювали закони в Україні. Так, за словами виступаючої, у кожного інваліда є індивідуальна програма реабілітації, що видається на 2 роки. Вона мусить, але не фінансується за рахунок державних коштів. Проте такі функції взяли на себе громадські організації. Якщо ж впроваджувати положення про конкурсний підхід, то, на її думку, необхідно зробити два блоки – для соціальних спрямованих організацій та звичайних.

Представник Демальянсу Ігор Андрійченко вважає, що ініціатива на часі. Правила вже покладені на папір, але потрібна політична воля, якої, на його думку, у нинішньої влади немає. Останній озвучив, крім того, конкретні пропозиції щодо вдосконалення запропонованих експертами проекту документів.  

Присутній на заході Сергій Воробйов резюмував, що в форматі громадської організації вирішення окремих проблем буде набагато ефективнішим, ніж при створенні комунальних підприємств. Але має існувати конкурс, не зважаючи ні на що.

На останок експерти проекту підкреслили, що програма не має на меті позбавити когось фінансування, а сприяє підвищенню довіри до розподілу коштів, дає можливість організаціям ініціювати хороші проекти та створює абсолютний рівень прозорості до організацій. 

 

Leave your comments

Post comment as a guest

0

People in this conversation