Догори

07

лист. 2014

Опубліковано в Публікації

Євроінтеграція – Енергоефективність

Позачергові вибори до Верховної Ради завершуються і країна повертається до проблем, які є найбільш актуальними у опалювальний сезон. Підписання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом дає великі можливості для розвитку країни, але в той же час ставить високи вимоги до стандартів в усіх галузях, а енергетична галузь не є винятком. На даний момент ситуація тут залишає бажати кращого, фактично немає інструментів, або вони не діють, для того щоб змінювати та реформувати енергетичний сектор країни.  В то й же час, у громадян є чіткий стереотип про необхідність зменшення тарифів на енергоресурси. З цими стереотипами, що скаладалися за багато років політичних маніпуляцій та нарощування простого плацдарму для електорату, потрібно боротися уже на всеукраїнському рівні. Необхідно доносити людям та навчати їх раціонально поводитись з тим, що в нас є, що дозволить суттєво зекономити не тільки державі, а й людям. Потрібно виховати у громадян розуміння, що енергетична безпека - це справа кожного, підкреслити важливість долучення до процесу збереження енегії.

В багатьох країнах Європи енергозбереження стало не тільки модним віянням, але й стандартом свідомості  громадян. Наприклад, в Польщі більшість мешканців визнає, що впровадження енергозберігаючих технологій є необхідністю у зв'язку зі станом навколишнього середовища, та з огляду на постійний ріст тарифів на енергоносії, тепло та воду. Щодо України, то більшість громадян взагалі не турбує тема енергозбереження, або вони тільки почали цікавитись після підняття тарифів на опалення.

На початок 2014 загальний житловий фонд України склав 1096,6 млн. кв. м. Основна частка житла була введена в експлуатацію, в 50- 70 роках минулого століття, та потребує суттєвих витрат на реконструкцію та модернізацію. Житлово-комунальне господарство використовує 40%  енергоресурсів, решта 60 % поділяються між транспортними та індустріальними потребами. Питоме енергоспоживання на опалення, що є основною енергетичною характеристикою, будинків житлового фонду країни досягає 200–300 кВт∙год/(м2∙рік). Для прикладу в Польщі ця цифра сягає 150-260  кВт∙год/м2. Особливо гостро стоїть проблема енергозбереження для будинків індивідуального користування. За висновками експертів, питоме енергоспоживання житлового фонду України в два рази вище рівня країн ЄС. 

В країнах Європейського союзу, ще задовго до  конфлікту, який розгорнувся на сході України, темою номер один став пошук найбільш ефективних енергозберігаючих технологій в будівництві житла. Директива Європарламенту і Ради ЄС 2010/31/ від 19 травня 2010 року щодо енергетичної характеристики будівель зобов'язує держави, які є членами Європейського Союзу до того, щоб всі  будівлі які будуть збудовані після 31 грудня 2020 року були об'єктами  майже нульового енергоспоживання. Будівельники Польщі вже готові до реалізації амбітного завдання, а підприємці, які обслуговують цю галузь, вже зараз випускають матеріали для будівництва з високим ступенем енергоефективності.

Сектор будівництва в Україні  має можливість зробити справжню революцію, адже Європейський Союз до якого прагне приєднатись значна частина громадян, всіляко сприяє впровадженню енергоефективних технологій, та зменшенню викидів СО2. На енергетичному ринку з'являються все більше  рішень, спрямованих на збереження екології та енергоресурсів. Для нашої країни це  можливість не тільки приєднатись до цієї роботи, а й суттєво розвинути власний економічний сектор, направити всі можливості та потужності на розробку та впровадження власного продукту, тим самим надаючи можливість за адекватні кошти отримати максимальну користь. 

Ще одним важливим аспектом розвитку енергозбереження є необхідність інформаційного просвітництва населення, адже багато українців живуть по «старій системі» і бездумно використовують ресурси, нарікаючи на державу. 

Більшість польських експертів в галузі енергозбереження і будівництва погоджуються з тим, що необхідні зміни в системі інформування, та впровадження певних змін, щоб інформація була більш зрозумілою для широкого загалу. Найкращим прикладом є оцінка ступеню енергоефективності будинку, тобто енергетична характеристика будівлі.  Власник зможе на власні очі оцінити витрати пов’язані з низьким рівнем енергоефективності, а відтак прийняти рішення щодо його покращення.

На разі підвищується значення ринку технологій та  будівельних об’єктів , які дозволятимуть  заощаджувати енергію, тому держава та громадяни зможуть суттєво заощаджувати кошти. Підприємці будуть мати змогу розширяти власні можливості, тим самим підвищуючи економічний рівень країни.

 

Джерело: https://oporaua.org