Догори
Поліський фонд

Поліський фонд

Державна стратегія регіонального розвитку на період до 2020 року, затверджена Кабінетом Міністрів України 6 серпня 2014 року, так і не стала пріоритетною для більшості регіонів України. Процеси стратегічного планування розвитку регіонів відбуваються повільними темпами, існує проблема низької ефективності реалізації програм їх соціально-економічного розвитку.

Про це в Укрінформі розповіли учасники прес-конференції, організованої Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень (м.Чернігів), який спільно з Асоціацією регіональних аналітичних центрів та за підтримки Європейського Союзу впроваджував проект "Регіональна політика в Україні: громадський моніторинг Стратегії регіонального розвитку".

159

За словами віце-президента Фонду Євгена Романенка, перебіг проекту показав, що стратегії регіонального розвитку-2020 так і не стали для більшості регіонів пріоритетними документами.

"Про це свідчить хоча б графік роботи державних адміністрацій над їх підготовкою. Існують проблеми виконавчої дисципліни та суттєвої залежності роботи місцевих органів виконавчої влади від кадрових проблем, політики тощо. На місцях поки не готові до системних змін у сфері реалізації регіональної політики. Попри зміни процедур, формальний підхід до розробки стратегій ще, на жаль, залишається найбільш вживаним. Існує тенденція до сприйняття регіональних стратегій не як основного документу регіонального розвитку, а як певного інструменту отримання коштів з Державного фонду регіонального розвитку", - підкреслив Романенко.

Водночас, серед позитивних зрушень при розробці стратегій регіонального розвитку він назвав відкриту роботу більшості обласних держадміністрацій. "За оцінками наших регіональних партнерів, найвищий рівень відкритості продемонстрували вісім областей - Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Полтавська, Рівненська, Черкаська та Чернігівська. Шість регіонів працювали з достатнім рівнем відкритості - Вінницька, Запорізька, Одеська, Сумська, Тернопільська та Хмельницька області. Найгірші оцінки громадських експертів щодо прозорості процесу розробки стратегій регіонального розвитку отримали три області - Закарпатська, Івано-Франківська та Миколаївська", - зазначив Євген Романенко.

160

Про особливості розробки і реалізації стратегій у своїх регіонах також розповіли експерт харківського Фонду місцевої демократії Віктор Козоріз та виконавчий директор громадської організації  "Інститут Громадської Експертизи" Олексій Литвинов з Дніпропетровська. Фахівці, зокрема, наголосили, що розроблені рекомендації щодо удосконалення стратегічного планування на обласному рівні адресують місцевим та центральним органам влади.

161

Процес розробки та затвердження проекту Стратегії в Чернігівській області за експертною оцінкою загалом був відкритим.Незважаючи на достатню публічність процесу стратегічного фокусування, формулювання бачення розвитку регіону та стратегічних цілей документу, останні виявилися лише частково корельованими із цілями Державної стратегії регіонального розвитку до 2020 року.  

На відміну від компонентних планів Стратегії, план її реалізації був підготовлений відповідно до «Методології планування регіонального розвитку в Україні».   

Звіт про результати проведення моніторингу виконання Плану заходів з реалізації у 2015-2017 роках Стратегії сталого розвитку Чернігівської області до 2020 року за 2015 рік та Звіт з оцінки результативності виконання Стратегії сталого розвитку Чернігівської області на період до 2020 року та Плану заходів з її реалізації у 2015-2017 роках за 2015 рік були вчасно підготовлені та оприлюднені на офіційному сайті Чернігівської ОДА.

Водночас експерти відзначили, що звіт облдержадміністрації не є адекватним, оскільки побудований на порівнянні індикаторів оцінки результативності, які не передбачені Планом заходів. Хоча цей факт ускладнював оцінку ступеня досягнення операційних цілей Стратегії, фахівці визначили, що з десяти операційних цілей частково досягнуті шість, а чотири операційні цілі не досягнуті.

У досягненні стратегічних цілей програмного документу області експерти дійшли висновку, що  реалізовані проекти частково сприяють досягненню 1-ої та 3-ої стратегічних цілей («Розвиток людського потенціалу» та «Розвиток сільських територій»), зовсім не досягнута стратегічна ціль 2 («Підвищення конкурентоспроможності області та забезпечення стійкого економічного зростання»).

Проблема в тому, що проекти, які увійшли у План заходів, не повною мірою відображають обсяг завдань, передбачених СРР. Відповідно, навіть ефективна реалізація повного переліку запланованих заходів не забезпечить 100-відсоткового досягнення стратегічних цілей.

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень у співпраці з Асоціацією регіональних аналітичних центрів планують продовжувати роботу над моніторингом реалізації стратегій, адже, за словами учасників прес-конференції, виявлені проблеми потребують обговорення та усунення як на національному, так і місцевому рівнях.

Додаткова інформація:

тел. 0462 777847,

e-mail:Romanenko@PFIRS.org,

контактна особа Євген Романенко.

Четвер, 14 квітня 2016 17:17

Запрошуємо на тренінг

Центр політико-правових реформ запрошує на серію тренінгів щодо посилення спроможності громадських інституцій впливати на владу (Київ, 22-24 квітня 2016 р.).

Найбільший вплив на формування суспільної думки в Україні протягом 2015 року мали центральні засоби масової інформації (59,5%), Верховна Рада України (35,0%) та Блок Петра Порошенка «Солідарність» (30,9%). Жодним чином не впливали на масову свідомість політична сила «Народний фронт» (47,0%), місцеві осередки політичних партій (24,1%) та Адміністрація Президента України (16,5%).  

Учасники міжнародної конференції «Оцінка динаміки економічних реформ в регіонах України в умовах інтеграції до ЄС»

– усвідомлюючи необхідність активізації процесу реформ проєвропейського спрямування в Україні шляхом об'єднання зусиль публічного сектора, представників бізнесу та громадянського суспільства,

– базуючись на результатах оцінки поточного стану регіонів України з позицій їх готовності включення у процеси економічної інтеграції з ЄС, проведеної фахівцями Асоціації регіональних аналітичних центрів України,

– відзначаючи недостатню міцність позицій регіонів з точки зору їх здатності успішно та швидко досягнути цілей економічної інтеграції, формування сприятливих організаційних та соціально-економічних умов для ефективного розвитку економічного та галузевого співробітництва в умовах нових геополітичних викликів,

– підтримуючи звернення учасників міжнародної конференції «Оцінка динаміки економічних реформ в регіонах України в умовах інтеграції до ЄС», що відбулась 17-18 грудня 2015 року у м. Київ, до органів державної влади та місцевого самоврядування,

рекомендують:
1) органам державної влади:

- ініціювати створення загальнонаціональної інформаційно-комунікаційної платформи, яка буде містити актуальну інформацію щодо змін у законодавстві, кон'юнктури ринку ЄС, бази даних потенційних ділових партнерів; сприятиме посиленню зв'язків між регіонами щодо обміну кращими практиками у сфері торгівлі та суміжних питань, економічного й галузевого співробітництва; забезпечить он-лайн доступ до консультацій експертів з питань ведення підприємницької діяльності, орієнтованої на експорт товарів та послуг до країн ЄС та ін., полегшить діалог між представниками держави, бізнесу, громадськості у форматі форуму;

- посилити аналітичне наповнення сторінок, присвячених євроінтеграції, на веб-сайтах обласних державних адміністрацій популярною інфографікою щодо переваг та практичних можливостей використання результатів співпраці з ЄС;

- проводити деталізований аналіз за результатами щорічного моніторингу відносної результативності економічних реформ у регіонах у контексті положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС з метою своєчасного виявлення причин незадовільних показників у рейтингу та усунення проблем, що гальмують процес реформ;

органам місцевого самоврядування:

- визначити сфери підприємницької діяльності в регіоні, котрі здатні генерувати високотехнологічну продукцію та продукцію з високою доданою вартістю та ухвалити рішення щодо встановлення пільг по місцевих податках і зборах для суб'єктів господарювання, що працюють у таких сферах та здійснюють кроки щодо стандартизації продукції до вимог ЄС, забезпечити їм інші форми підтримки (організаційну, консультаційну, кадрову тощо);

офіційним структурам Європейського союзу:

- посилити підтримку неурядових громадських організацій у запровадженні регулярної ініціативи моніторингу впровадження ключових економічних реформ євроінтеграційної спрямування у регіональному вимірі із публікацією його результатів;

- розглянути питання можливостей надання інституційної та технічної допомоги у сфері адаптації переробних потужностей підприємств України до технічних вимог ЄС безпосередньо в обласні центри, котрі володіють найбільшим експортним потенціалом у цій сфері;

неурядовим громадським організаціям та вищим навчальним закладам:

- продовжувати незалежний щорічний моніторинг динаміки економічних реформ євроінтеграційного спрямування із обов'язковим ознайомленням представників державної місцевої влади та місцевого самоврядування з його результатами та подальшим оприлюдненням на веб-сайтах обласних державних адміністрацій та місцевих рад;

- зосередити громадський контроль на виявлених у конкретних регіонах проблемних питаннях у сфері торгівлі, економічного та галузевого співробітництва,

- підвищувати рівень обізнаності територіальних громад щодо змісту євроінтеграційних реформ задля попередження можливого маніпулювання громадською думкою та послідовного зростання рівня усвідомленої підтримки місцевим населенням євроінтеграційного курсу.

Учасники міжнародної конференції

17-18 грудня 2015 року                                                                                                                                                                                       м. Київ,

Premier Hotel Rus,

вул. Госпітальна, 4, м. Київ 

17 марта 2016 года в Киеве (отель «Русь») Центром трансграничного сотрудничества (Чернигов, Украина) в сотрудничестве с Представительством Фонда им. Фридриха Эберта в Украине, а также при организационной поддержке Гомельского регионального агентства экономического развития будет организован международный круглый стол «Европейский опыт трансграничного сотрудничества для Украины и Республики Беларусь».

Основные цели круглого стола:

• изучить лучшие практики трансграничного / межрегионального сотрудничества Федеративной Республики Германия и Республики Польша / Словацкой Республики / Венгрии;

• выработать рекомендации и практические советы по развитию трансграничного взаимодействия для представителей приграничных регионов Украины и Республики Беларусь;

• презентовать концепции совместных проектов трансграничного характера, которые могли бы быть реализованы на украинско-белорусском приграничье;

• определить потенциальные источники финансирования совместных инициатив.

Целевая аудитория: представители аналитических центров, общественных организаций, высших учебных заведений, СМИ, а также органов власти и дипломатического корпуса Украины и Беларуси.

Проживание и питание участников круглого стола покрываются организаторами мероприятия.

Предварительная регистрация на мероприятие возможна до 12.03.16 по адресу:

«belarus@fes.kiev.ua». Просьба указать следующую информацию:

1. ФИО / страна

2. Организация / функция

3. Короткое видение о перспективных направлениях сотрудничества между Украиной и Республикой Беларусь

4. Контакты

Подтверждение об участии направляется организаторами мероприятия по электронной почте, указанной в анкете на регистрацию 14.03.16.

Дополнительная информация: belarus@fes.kiev.ua. Контактное лицо: Маргарита Литвин (Представительство Фонда им. Фридриха Эберта в Украине).

Завдяки ініціативі та плідній роботі Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, а також ряду місцевих громадських організацій в рамках проекту, ініційованого Одеською обласною організацією «Комітет виборців України», з 1 липня 2016 року все-таки буде запроваджений конкурсний підхід при розподілі фінансів з міського бюджету на підтримку громадських організацій. Таке рішення прийняли депутати під час чергової сесії 28 січня.

Чернігівська міська молодіжна громадська організація    «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (далі – Поліський фонд) оголошує тендер на пошук аудиторської компанії для проведення аудиту фінансової звітності Поліського фонду за 2015 рік. Аудит має бути проведений незалежним і кваліфікованим аудитором, який має досвід проведення аудиту в громадських організаціях, у відповідності до міжнародних стандартів аудиту, виданих Радою з питань міжнародних стандартів аудиту та гарантування достовірності (IAASB).

Аудит має розпочатися не раніше 25 січня 2016 року і аудитор має надати організації аудиторський звіт про результати аудиту не пізніше 20 лютого 2016 року.

Завдання та обсяг аудиту:

Провести аудит фінансової діяльності Поліського фонду за 2015 рік, а саме:

  • Аналіз облікової системи Поліського фонду та її відповідність законодавству України (аналіз облікової політики, аналіз системи бухгалтерського обліку організації та їх відповідність)
  • Перевірка повноти та точності відображених рахунків в обліковій системі
  • Перевірка фактів понесення витрат (перевірка наявності первинних документів – рахунків-фактур, накладних, актів виконаних робіт (наданих послуг), банківських виписок, що підтверджують факти понесення витрат)

Перевірка відповідності характеру витрат розділам бюджетів проектів:

  • Перевірка повноти та точності відображення первинних документів, що підтверджують понесені витрати в системі обліку, та дотримання національних принципів обліку.
  •  Перевірка, яким чином документуються витрати на заробітну плату та чи можлива перевірка цих витрат.
  • Перевірка чи дотримується Поліський фонд правил та процедур сплати податків та соціальних внесків
  • Надати висновок про фактичне фінансове становище організації станом на 01.01.2016 за результатами за період  1 січня 2015 по 31 грудня 2015 року.

Звітність аудитора

По завершенню перевірки Аудитор повинен представити Управлінський Лист в організацію, в якому міститься висновок аудитора і всі результати перевірки. Перелік результатів перевірки не обмежується обсягом робіт і аудитор має право звернутися з подальшими питаннями. Управлінський Лист повинен містити подробиці, що стосуються аудиту, використаної методології та обсягів аудиту та перелік усіх виявлених невідповідностей та недоліків, незалежно від їх суттєвості. Аудитор повинен зробити рекомендації щодо усунення будь-яких виявлених недоліків. Рекомендації повинні бути представлені в пріоритет. Аудитор повинен провести обговорення усіх моментів, вказаних в Управлінському листі з керівництвом Поліського фонду.

По закінченню аудиту та обговорення з з керівництвом організації усіх моментів, вказаних в Управлінському листі аудитор повинен надати Аудиторській Звіт, який буде містити аудиторську думку про достовірність річної фінансової  звітності організації та про відповідність системи внутрішнього контролю організації. Аудиторський Звіт повинен містити посилання на те, що аудит був виконаний кваліфікованим аудитором у відповідності до міжнародних стандартів аудиту, виданих Міжнародною федерацією бухгалтерів (IFAC).

Аудиторський Звіт повинен містити підпис відповідального аудитора, заголовок та назву аудиторської фірми.

Аудиторський Звіт не повинен перевищувати 20 сторінок, повинен бути написаний українською  та англійською мовами. 

Аудиторський Звіт надається організації в трьох друкованих копіях (англійською і українською мовою). 

Умови участі у тендері

Компанія, яка подається на тендер повинна до 22.01.2016 року надіслати Тендерні пропозиції та додатки  поштою чи подати за адресою:

ЧММГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень»

вул. Мстиславська б. 14 кв. 11

м. Чернігів,

14000,

Тендерні пропозиції в електронному вигляді слід надіслати на e-mail pf33111215@gmail.com 

Для участі у конкурсі претенденти подають, такі документи:

  1. Свідоцтво/виписку про включення аудиторської компанії до реєстру аудиторських фірм (копія).
  2. Сертифікати на право займатись аудиторською діяльністю (копія).
  3. Документи, які підтверджують, що організація може проводити перевірку у відповідності до міжнародних стандартів аудиту, виданих Радою з питань міжнародних стандартів аудиту та гарантування достовірності (IAASB) (копія).
  4. Документи, які підтверджуються досвід роботи компанії з неприбутковими організаціями.
  5. Комерційну пропозицію та контакти відповідальної особи, яка уповноважена відповідати на запитання щодо тендерної пропозиції.

Контактні особи Поліського фонду:

1. Бухгалтер,

   Муравйова Олена

   pf33111215@gmail.com

   050-3343572

2. Менеджер,

   Корявець Максим

   pfirs@ukr.net

   063-5794655

18 грудня 2015 року в м. Києві (Premier Hotel Rus, вул. Госпітальна, 4, м. Київ, 01601, Україна) за результатами реалізації проекту «Сприяння країн Вишеградської четвірки в оцінці економічних реформ регіонів України в умовах інтеграції до ЄС» відбулася міжнародна конференція «Оцінка динаміки економічних реформ в регіонах Українив умовах інтеграції до ЄС».

153 228 грудня в Києві оприлюдненні перші проміжні результати 1-го українського Індексу прозорості, участі  та доброчесності (Індекс ПУД) на основі аналізу ситуації із оприлюдненням та затвердженням місцевих бюджетів у 17 містах України . Моніторинг здійснювався на основіметодології Індексу ПУД, що була розроблена Фундацією «Відкрите суспільство». Проект реалізується Одеською організацією Комітету виборців України та Фундацією «Відкрите суспільство» разом із партнерами у 15 містах в  рамках громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети!». Місцевим партнером виступає Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень.

У рамках заходу голова Одеської організації Комітету виборців України Анатолій Бойко зазначив важливість цієї ініціативи для підвищення прозорості, участі та доброчесності місцевої влади у питаннях бюджетної політики. Серед міст, які займалися моніторингом та давали оцінку бюджетному процесу, є як обласні центри (Київ, Одеса, Дніпропетровськ, Львів, Миколаїв, Чернігів, Черкаси, Чернівці, Суми, Івано-Франківськ, Сєверодонецьк), так і міста та селища, де вдалося знайти громадських активістів, які були готові навчатися та здійснювати моніторинг місцевих бюджетів (Вознесенськ, Ізмаїл, Ковель, Чугуїв, Здолбунів, Білозерка).

Представляючи результати дослідження, директор Фундації «Відкрите суспільство» та автор методології Індексу ПУД Іван Сікора звернув увагу на те, що це проміжні результати, які дають змогу зафіксувати та побачити лише частину картини з оприлюднення та затвердження місцевих бюджетів станом на 25.12.2015. Фінальні результати Індексу заплановано представити в січні 2016 року після прийняття всіх місцевих бюджетів та уточнення відкритих питань.

Іван Сікора звернув увагу на те, що попри незалежність прийняття місцевих бюджетів від державного та зазначений чіткий термін в ст. 77 Бюджетного кодексу, станом на 25 грудня було прийнято лише 12 із 17 місцевих бюджетів. У тому числі, бюджет міста Чернігова прийняли тільки 28 грудня.

Попри чітку вимогу чинного законодавства, що кваліфікує рішення про бюджет, як нормативно-правовий акт, та поширення на нього норми про оприлюднення за 20 робочих днів до дати розгляду з метою прийняття, цієї норми дотрималися лише 5 міст (Одеса, Здолбунів, Вознесенськ, Чугуїв, Білозерка). В Києві, Чернівцях, Сумах, Ковелі, Сєверодонецьку та Ізмаїлі оприлюднили проект рішення менш як за 20, але більше як за 10 робочих днів. А в 4-х містах (Львів, Черкаси, Чернігів, Івано-Франківськ) проект рішення оприлюднили менш як за 10 робочих днів. На час презентації не оприлюднені проекти бюджетів були у Дніпропетровську та Миколаєві.

В рамках дослідження оцінювалося також повнота оприлюднення проекту рішення про бюджет.  Аналіз всіх оприлюднених місцевих бюджетів показав існування питань до дотримання вимог статті 76 Бюджетного кодексу. У 15 проаналізованих бюджетах виявлена відсутність одного або декількох  документів  із зазначеного нижче переліку:

  •  пояснювальна записка;
  • пояснення головних розпорядників бюджетних коштів до проекту відповідного бюджету (подаються комісії з питань бюджету відповідної місцевої ради);
  • прогноз місцевого бюджету на наступні за плановим два бюджетні періоди, підготовлений відповідно до статті 21 Бюджетного кодексу України;
  • перелік інвестиційних програм (проектів) на плановий бюджетний період та наступні за плановим два бюджетні періоди;
  • інформація про хід виконання відповідного бюджету у поточному бюджетному періоді.

Досі громадяни стикаються із перепонами в отриманні інформації з офіційних сайтів щодо персональних голосувань депутатів за бюджет. Лише у 4-х містах (Київ, Одеса, Львів та Чернівці) інформація про персональні голосування доступна на сайті. Ще в 3-х (Вознесенську, Ковелі та  Ізмаїлі) інформацію можна отримати по запиту. В інших же містах або не запроваджене персональне голосування, або є труднощі із отриманням інформації з цього питання. Попри існуючу практику оприлюднення подібної інформації на сайті Чернігівської міської ради, місцева влада отримала найнижчий бал. Причиною тому стало недотримання строків затвердження головного фінансового документу міста на сесії міської ради.

Ще гіршою є ситуація із стенограмами сесійних засідань, які ведуться та оприлюднюються лише в Києві. У Вознесенську їх можна отримати по запиту. У всіх інших містах стенограми сесійних засідань відсутні на сайтах, недоступні за запитом або ж взагалі не ведуться. За цим індикатором Чернігів також отримав найнижчий бал, оскільки презентація результатів даного дослідження передувала бюджетній сесії та не відповідала вимогам законодавства.  

Трохи кращою є ситуація із доступністю депутатських запитів, які стосуються місцевого бюджету. Цей інструмент роботи депутата є важливим індикатором оцінки якості його роботи та реагування на потреби та інтереси виборців. Лише в Одесі та Львові на сайті доступні депутатські запити.Питання наскільки вони стосуються місцевих бюджетів на 2016 р. знаходиться на стадії перевірки. В Чернівцях та Ізмаїлі вони доступні по запиту. В інших містах їх не лише немає на сайті, але й їх неможливо отримати по запитом. У цьому контексті надати оцінку діяльності місцевої влади також було неможливо, так як оцінка бюджетного процесу надавалася до 25 грудня.

Практика участі громадян у засіданнях бюджетної комісії та сесії ради поряд із аналізом стенограм, депутатських запитів та звернень, голосувань, є тим індикатором, що засвідчує існування у громадян інтересу до безпосередньої участі в процесі прийняття рішень, контролю депутатів та готовності слідкувати, яким чином розглядаються надані громадянами пропозиції. Практика участі громадян у засіданнях бюджетної комісії поширена лише в 6 містах (Київ, Суми, Черкаси, Івано-Франківськ, Чугуїв, Білозерка). У 2-х містах (Вознесенськ, Ковель) інформація про таку практику була відсутня, але була можливість отримати інформацію через запит. У Чернігові цьорогоріч інформація про засідання бюджетної комісії була зафіксована в місцевих медіа лише в день її проведення, однак доступ на захід не був обмежений. У 7 містах (Одеса, Львів,Дніпропетровськ, Миколаїв, Здолбунів, Сєверодонецьк, Ізмаїл, Чернівці) відсутня практика подібної участі або інформацію не вдалося отримати станом на 25.12.15. Подібною є ситуація із практикою участі громадян у сесії місцевої ради, на якій розглядалося питання прийняття місцевого бюджету. Практика участі громадян у сесії ради поширена у 7 містах (Чернівці, Суми, Ковель, Івано-Франківськ, Чугуїв, Ізмаїл, Білозерка), частково у Вознесенську. Для 9 міст (Одеса, Київ, Львів, Дніпропетровськ, Миколаїв, Черкаси, Чернігів, Здолбунів, Сєверодонецьк) характерна або відсутність практики подібної участі або інформацію не вдалося отримати станом на 25.12.15.

Консультації із громадянами щодо проекту рішення про бюджет після його оприлюднення є важливою практикою залучення громадян до підготовки головного фінансового документу.

Електронні консультації було проведено лише в 6 містах (Київ, Чернівці, Суми, Вознесенськ, Ковель, Сєверодонецьк). Не проведено електронних консультацій в 11 містах (Одеса, Львів, Черкаси, Чернігів,  Здолбунів, Івано-Франківськ, Чугуїв,  Ізмаїл, Білозерка, Дніпропетровськ, Миколаїв).

Публічне громадське обговорення (відкрите засідання бюджетної комісії) було проведено в 9 містах (Київ, Одеса, Чернівці, Черкаси, Суми, Вознесенськ, Ковель, Сєверодонецьк, Чугуїв). Не проводилися публічне громадське обговорення у 8 містах (Львів, Дніпропетровськ,  Миколаїв, Чернігів, Здолбунів, Івано-Франківськ, Ізмаїл, Білозерка).

Публічне експертне обговорення проводилося лише у 3-х містах (Чернівці, Черкаси, Ковель).В жодному міста зустрічі із заінтересованими сторонами, які представляють місцеві ініціативи та/або бізнес асоціації не проводилися.

Проаналізувавши частину даних по Чернігову, бачимо, що майже за всіма досліджуваним пунктами наше місто займає останні позиції. Це є гарним стимулом для нової влади поліпшувати ситуацію з публічності та прозорості бюджетного процесу.

Після прийняття всіх місцевих бюджетів та отримання відповідей на запити публічної інформації будуть оприлюдненні уточненні дані щодо кожного із 17 міст, які є предметом моніторингу та оцінювання в рамках Індексу прозорості, участі  та доброчесності, що використовується організаціями учасниками громадського партнерства «За прозорі місцеві бюджети».

147148149150151

Захід проводитьсяза фінансової підтримки Європейського союзу таПосольства Фінляндії в Україні.

Додаткова інформація за тел: 050 382 46 61, info@osf.org.ua

146

Шановні друзі!

Від імені Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) запрошуємо Вас взяти участь у громадських зустрічах на тему «Конституційний процес в Україні: від договору політичних еліт до суспільного консенсусу», яка відбудуться о 11.00, 09 грудня 2015 у м.Чернігів за адресою: готель «Парк-отель Чернігів» (конференц – зал), вул. Шевченка, 103-а.
З метою започаткування загальнонаціонального, всебічного процесу створення нової Конституції Міжнародний центр перспективних досліджень (МЦПД) ініціює в усіх регіонах країни серію громадських обговорень, покликаних розпочати конституційний процес в основі якого лежатиме всеохоплюючий суспільний діалог, що є обов'язковою нормою демократичних країн. Результатом цього процесу має стати проект нової Конституції, створеної як компроміс всіх зацікавлених сторін, який дозволить зберегти цілісність і суверенітет країни.
Конституція, яка приймається за результатами широкого суспільного обговорення, має не лише більшу легітимність, а й завдяки процесу дискусії створює у громадян відчуття відповідальності, виробляє бажання захищати цю Конституцію, відстоювати її положення.

Враховуючи викладене, запрошуємо Вас взяти участь у громадській зустрічі в м. Чернігів та представити Ваше бачення щодо створення нової Конституції.

Питання до обговорення:

  • Яка нова Конституція потрібна Україні?
  • Як створити нову Конституцію на основі консенсусу навколо ключових цінностей?
  • Хто та що блокує створення нової Конституції на основі суспільної згоди?
  • Яка роль громадськості у процесі створення нової Конституції України?
  • Яким чином новий Основний закон, розроблений за результатами широкої громадської участі, може сприяти збереженню України?
  • Міжнародна практика проведення інклюзивного процесу: що може бути корисним для України?

До участі у дискусії запрошуються: представники бізнесу та підприємці, представники громадського сектору/активісти, представники органів місцевого самоврядування, наукового середовища (викладачі/аспіранти), журналісти, політично-активні громадяни тощо.

Основними спікерами виступатимуть визнані фахівці в сфері конституційног права та народні депутати:

  • Геннадій Друзенко
  • Віктор Жердицький
  • Тарас Стецьків
  • Сергій Кіщенко
  • представник Центру політико-правових реформ.

Захід проводиться в рамках проекту «Використання світового експертного досвіду та проведення публічних консультацій в процесі внесення змін до Конституції України», що впроваджується за підтримки Міжнародного фонду«Відродження».