Догори
Поліський фонд

Поліський фонд

В рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», реалізація якого в Чернігівській області здійснює Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень, відбулися фокус-групові дослідження. В опитуванні взяли участь близько 180-ти експертів з 8-ми регіонів України. Для обговорення у групах був підготовлений проект зауважень та рекомендацій експертів Лабораторії законодавчих ініціатив (ЛЗІ) до законопроекту про місцевий референдум №7082. Серед основних тематичних блоків, які експерти ЛЗІ обрали для громадського обговорення, були:

·         види місцевих референдумів та їх юридичні наслідки;

·         роль органів влади в процесі ініціювання місцевого референдуму;

·         наявність чи відсутність кворуму для визнання результатів референдуму дійсними;

·         норми, що регулюють здійснення нагляду за проведенням референдуму;

·         інформаційний супровід та агітація;

·         наявність дієвого механізму оскарження;

·         фінансування.

Під час фокус-груп представники громадських організацій, політичних партій, експерти, місцеві депутати та представники виконавчих органів мали змогу висловитися щодо того чи іншого проблемного аспекту законопроекту та відповідної рекомендації, а також надати свої пропозиції. Так, щодо багатьох питань винесених на обговорення учасники фокус-груп мали кардинально протилежні погляди (як в кожній конкретній групі, так і у порівнянні регіонів між собою). Однак, були і такі аспекти, щодо яких дискусію майже не точилися.

Майже в усіх групах більшість учасників погодилася з тезою, що результати місцевого референдуму не потребують додаткового затвердження органу місцевого самоврядування відповідного рівня. Також «повторний референдум» майже всі учасники запропонували не ставити в один ряд з «імперативним» та «консультативним», а в окремій статті прописати відповідну процедуру на випадок визнання місцевого референдуму недійсним.

Досить неоднозначно була оцінена норма щодо наявності і консультативного референдуму, оскільки його результати можуть бути не враховані при прийнятті рішення радою відповідного рівня. Крім того, законопроект не передбачає розмежування імперативного так консультативного референдуму за предметом. Таким чином, даний вид референдуму, за сучасних умов, стає «дорогим» дивом опитування».

Також не була одностайно підтримана позиція законопроекту щодо вищості юридичної сили рішення/нормативно-правового акту, прийнятого на місцевому референдумі. Проблема полягає в тому, що це положення значно ускладнює ієрархію нормативно-правових актів, і може взагалі блокувати роботи ради відповідного рівня. З іншого боку, - це положення логічно випливає з норми Конституції: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».

В якості компромісу експерти ЛЗІ запропонували компромісний варіант, який практикується в деяких європейських країнах. Так, рішення імперативного місцевого референдуму мають таку ж юридичну силу, як і нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування відповідного рівня, однак влада не може скасовувати або вносити зміни до відповідного акту/рішення імперативного місцевого референдуму протягом певного періоду (наприклад 4-5 років). При цьому рішення місцевого референдуму не потребують затвердження органами місцевого самоврядування, а автоматично набувають сили з моменту оголошення результатів референдуму (якщо інше не передбачено в самому рішенні).

Найбільш позитивно учасники фокус груп оцінили новелу законопроекту, відповідно до якої, ініціативна група реєструється не в органі місцевого самоврядування відповідного рівня (як це прописано в де-юре діючому законі), а в територіальній комісії. Таке ставлення пов’язано з тим, що в практиці учасників, які мали досвід проходження цієї процедури, саме реєстрація ставала найбільшою перепоною.

Іншим дискусійним питанням було те, як саме повинна створюватись і реєструватись ініціативна група. Законопроект передбачає таку ж «дворівневу модель», як і Закон «Про всеукраїнський та місцевий референдуми». Спочатку повинні бути проведені загальні збори громадян (у відповідності до зазначених в законі норм), а на другому етапі на підставі поданих документів група реєструється територіальною виборчою комісією.

В українських реаліях ця модель викликає найбільше проблем, оскільки на підставі невідповідності поданих документів суб’єкт реєстрацію (в діючому законі – рада відповідного рівня) може відмовити в реєстрації ініціативної групи. Ще більше ускладнює ситуацію те, що процедура загальних зборів громадян (у відповідності до закону Про місцеве самоврядування в Україні) повинна бути прописана в статутах територіальних громад. Однак далеко не в усіх громадах (містах) є статути, а якщо вони є, то не обов’язково містять відповідні приписи.

До того ж робота у фокус-групах відобразила загальну атмосферу недовіри щодо імплементації місцевих референдумів. З одного боку громадські діячі вбачаються в надмірній зарегульованості процедури ініціювання додаткову додаткові перепони і небажання влади прислухатися до думки громадян; з іншого – експерти і політики мають певні застереження щодо надмірно спрощеної процедури реєстрації ініціативної групи: за таких умов політичний процес може перетворитися на суцільну процедуру підготовки та проведення місцевого референдуму, або референдум будуть використовувати опозиційні сили для дестабілізації ситуації.

Таким чином, враховуючи всі думку та зауваження експерти ЛЗІ вважають за потрібне спростити механізм формування ініціативної групи. Однак при цьому необхідно зберегти норму щодо залучення органів місцевого самоврядування відповідного рівня  до процесу організації та проведення місцевого референдуму, паралельно врегулювавши питання відповідальності посадових осіб, що відповідають за організацію та проведення місцевих референдумів, за протиправні дії чи бездіяльність у процесі реєстрації ініціативної групи та організації місцевого референдуму.

Також учасники фокус-груп підтримали пропозицію щодо передбачення механізму консультації ініціативних груп, щоб питання винесені на референдум відповідали вимогам цього закону.

Не менш дискусійним виявилося питання і щодо кворуму явки виборців для визнання місцевого референдуми таким, що відбувся. Частину учасників влаштовував запропонований законопроектом і наразі дійний п’ятдесятивідсотковий кворум. Сумніви виклало те, що низька явка виборців може призвести до повної недієвості цього закону. З іншого боку, при низькому бар’єрі є ризик втратити необхідну легітимацію рішень, ухвалених на місцевих референдумах.

Досить неоднозначно оцінили учасники фокус груп і ідею щодо інформування територіальної громади мовами меншин. Наприклад, в Чернігові, Луцьку та Рівному це питання не є актуальним – всі учасники проти такої норми. Однак в Херсоні і Донецьку вважають, що ця норма повинна бути присутня в новому законі про місцеві референдуми.

Майже всі учасники погодилися із запропонованою в законопроекті нормою щодо розподілу фінансового навантаження: збір підписів і агітація відбувається з рахунок ініціативної групи, а з місцевого бюджету кошти ідуть на покриття витрат, пов’язаних з організацію роботи дільничних комісій, інформуванням та іншими організаційними питаннями.

При всьому цьому, можна виділити і те, з чим були згодні фактично всі учасники проведених фокус-груп. Йдеться про кодифікацію виборчих норма та максимальне наближення до них аналогічних положень законопроекту про місцевий референдум (статус спостерігацчів, процедура оскарження тощо). 

Вартою уваги є ідея, яка виникла під час обговорення в Рівному. Було запропоновано передбачити можливість планово 2 (3,4…) рази на рік проводити дні «прямої демократії». Тобто чітко визначити дні, коли будуть відбуватися місцеві референдуми, і фінансування цих референдумів закласти в місцевому бюджеті. Кількість питань не обмежувати, і окремо проводити інформування по кожному з питань. Не зважаючи на те, що ця ідея здобула значну підтримку як серед учасників фокус-груп, так і серед експертів під час опитування, дану норму навряд чи можна буде імплементувати в рамках даного законопроекту. Більш того, така практика взагалі ставить під сумнів основи представницької демократії, оскільки фактично можна буде розпустити міську раду і розділити повноваження між референдумом і виконкомом.

Найактуальніші пропозиції будуть надані Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування у вигляді порівняльної таблиці для подальшого врахування при підготовці законопроекту до другого читання.

15 серпня 2012 року о 12:00 в Експертному клубі «Чиста політика», що за адресою м. Чернігів, вул. Полуботка, 6-а, відбудеться заключна прес-конференція «Податкова реформа на місцевому рівні – можливості і загрози» у рамках проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів». Організатором прес-конференції є Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Під час заходу президент Поліського фонду Геннадій Максак розповість про роль проекту у сфері податкової політики на місцевому рівні. Керівник проекту Максим Корявець представить проектні результати та основні проектні досягнення. Експерт проекту Максим Забаштанський надасть загальну оцінку процесу впровадження податкової реформи у Чернігівському регіоні та охарактеризує основні перешкоди на шляху вдосконалення податкового законодавства.

До участі у заході запрошуються представники засобів масової інформації та всі зацікавлені особи.

Метою проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки програми Посилення впливу громадянського суспільства Міжнародного фонду «Відродження», є оцінка впливу податкової реформи в Україні на  роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів Чернігівського регіону.

15 серпня 2012 року о 12:00 в Експертному клубі «Чиста політика», що за адресою м. Чернігів, вул. Полуботка, 6-а, відбулася заключна прес-конференція «Податкова реформа на місцевому рівні – можливості і загрози» у рамках проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів».  Організатором прес-конференції виступив Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувся за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Головною метою прес-конференції була презентація результатів проекту та висловлення думок експертів щодо подальшого розвитку податкової реформи в Україні. 

Під час заходу президент Поліського фонду Геннадій Максак розповів про основні реалізовані етапи проекту:

1.      Аналіз змін у податковому законодавстві на національному та місцевому рівнях.

2.      Проведення глибинних інтерв’ю з представниками фінансових підрозділів органів влади та самоврядування на рівні міста Чернігова, Чернігівського району та Чернігівської області.

3.      Аналіз дохідних частин бюджетів Чернігівської області, Чернігівського району та м. Чернігова за період 2009-2011 років.

4.      Надання рекомендацій до органів влади та самоврядування місцевого та державного рівнів з метою підвищення ефективності податкової політики.

Керівник проекту Максим Корявець розповів про реакцію суб’єктів прийняття рішень стосовно наданих рекомендацій. Він зазначив, що до переліку органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, що надіслали письмові відповіді на подані рекомендації увійшли: Державна податкова служба (ДПС) України, Чернігівська обласна рада та фінансове управління Чернігівської міської ради.

Зокрема, у листі-відповіді від Першого заступника Голови Державної податкової служби України А.В. Головача було надано інформацію про роботу ДПС у сфері консультаційної та роз’яснювальної допомоги для платників податків. Зокрема, було наголошено на роботі інформаційно-довідкового департаменту ДПС України, який надає інформаційно-довідкові послуги по телефону, факсом та електронною поштою.

У більш практичній площині на надані рекомендації відреагували органи місцевого самоврядування.

У листі від заступника голови Чернігівської обласної ради В. В. Мельничука повідомлялося про те, що питання оцінки ефективності встановлених на даний час місцевих податків та зборів буде включено до порядку денного на засіданні постійної комісії обласної ради з питань бюджету і фінансів.

В свою чергу листом від начальника фінансового управління  Чернігівської міської ради В.Е. Бистрова повідомлялося, що питання оцінки ефективності встановлених у м. Чернігові місцевих податків та зборів буде розглянуто на засіданні постійної комісії Чернігівської міської ради з питань соціально-економічного розвитку, фінансів та бюджетів.

Керівник проекту зазначив, що подання рекомендацій щодо утримання від введення з 1 липня 2012 року податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, направлених до Міністерства фінансів України, могло стати одним з факторів на шляху до підписання Президентом України 22 червня 2012 року закону № 4834-VI «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення деяких податкових норм». Закон подовжує мораторій на введення в дію податку на нерухоме майно до 1 січня 2013 р.

Експерт проекту Максим Забаштанський надав загальну оцінку процесу впровадження податкової реформи у Чернігівському регіоні та охарактеризував основні перешкоди на шляху вдосконалення податкового законодавства.

Найголовнішим позитивним моментом у впровадженні Податкової реформи в Україні, на думку експерта, є прийняття Податкового кодексу, який дозволив кодифікувати податкове законодавство. За рахунок цього:

-          підвищено стабільність податкової законодавчої бази загалом;

-          створено законодавчі передумови для удосконалення електронної системи адміністрування податків та спрощено процес подання податкової звітності;

-          скасовано ряд податків та зборів з низькою фіскальною здатністю та високими витратами на адміністрування;

-          оптимізовано процес адміністрування податкових платежів за рахунок зменшення їх кількості;

-          створено передумови для підвищення прозорості діяльності суб’єктів господарювання.

Проте, як зазначив експерт, надходження коштів від місцевих податків і зборів під впливом податкової реформи зазнали незначних змін в напрямку зростання, але їх питома вага в структурі доходів місцевих бюджетів залишається дуже низькою, що спричиняє значну фінансову залежність місцевих бюджетів від загальнодержавних джерел фінансування.

Велику питому вагу в структурі доходів досліджуваних бюджетів мають офіційні трансферти, що підкреслює значну централізацію розподілу бюджетних фінансових ресурсів, пряму залежність від Державного бюджету України та низьку фінансову самостійність місцевих бюджетів.

Основною причиною такого стану речей залишається централізована бюджетно-податкова система України, за якої значна частина податкових надходжень спрямовується до Державного бюджету України.

Метою проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки програми Посилення впливу громадянського суспільства Міжнародного фонду «Відродження», є оцінка впливу податкової реформи в Україні на  роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів Чернігівського регіону.

Поліський фонд в рамках проекту «Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель» провів аналіз ситуації з наданням державної допомоги підприємствам регіону. Не секрет, що така діяльність може бути пов’язана з корупціогенними чинниками, тому існує реальна необхідність запровадження громадського контролю за процесом надання державної допомоги, а також умовами та принципами її надання.

За результатами дослідження виявлено, що основна форма державної допомоги, яка присутня в Чернігівській області – це податкові пільги. Податкові пільги є своєрідним інструментом стимулювання розвитку діяльності окремого підприємства або галузі.

Згідно ст. 30 Податкового кодексу України, податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.

Починаючи з 2006 р. (рис. 1) загальні суми отриманих податкових пільг зростали до 2010 р включно. При цьому середній темп росту даного показника становив 25% кожен рік. Проте в 2011 р. загальна сума задекларованих податкових пільг зменшилась на 283,4 млн. грн. або на 16% (з них держбюджет на 288,4 млн. грн.).

Тобто втрати бюджету, пов’язані з наданням податкових пільг дуже значні, хоч і зменшились в 2011 р.

Які ж види діяльності «з’їли» значну суму державних коштів? (рис. 2).

 Лабораторією законодавчих ініціатив в рамках проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», що здійснюється спільно з ГО «Центр політичного аналізу та виборчого консалтингу» (м. Луцьк), ГО «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» (м. Чернігів), Донецькою та Херсонською організаціями ВГО «Комітет виборів України», та за підтримки Фонду «Східна Європа» в рамках проекту “Об’єднуємося заради реформ” (UNITER), який виконує “Pact в Україні” за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), підготовлено Зведені рекомендації до законопроекту №7082 «Про місцевий референдум». Передбачається, що зазначені рекомендації будуть враховані під час підготовки законопроекту №7082 до другого читання.

Аналіз Конституції та законів України дозволяє стверджувати, що місцевий референдум є конституційно закріпленою формою безпосереднього волевиявлення територіальних громад у відповідних адміністративно-територіальних одиницях щодо вирішення питань місцевого значення шляхом прямого голосування. До того ж, місцевий референдум є пріоритетною формою правотворчості територіальних громад. Адже, рішення, прийняті на місцевих референдумах, втілюючи волю та законні інтереси територіальної громади, мають відповідну юридичну силу.

Разом із тим, Конституція України, Закон України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” та інші чинні нормативно-правові акти не дозволяють громадянам України безперешкодно і в повному обсязі реалізувати своє право на участь у місцевих референдумах, не закріплюють чіткі та зрозумілі юридичні механізми вирішення на таких референдумах найбільш важливих для територіальної громади питань, ставлячи її після виборів у залежність від діяльності представницьких органів місцевого самоврядування та держави.

Таким чином, метою цього проекту є консолідація зусиль громадськості, експертів і політиків з метою лобіювання у парламенті змін до законодавства, які б відповідали інтересам громадянського суспільства, а також популяризація інституту місцевого референдуму в якості інструменту безпосередньої участі громадян в урядуванні.

Кінцевим результатом реалізації даного проекту повинна стати як законодавча база, що відповідає інтересам громадянського суспільства і європейським стандартам, так і сформована позицію громадянського суспільства щодо необхідності використання інституту місцевого референдуму як форми участі громадян в урядуванні. 

У Звіті проаналізовано положення зазначеного законопроекту з урахуванням зауважень Головного науково-експертного управління Апарату Верховної ради України, а також положення чинного законодавства, яке регулює різноманітні аспекти функціонування інституту місцевого референдуму (Конституція України, Закони «Про всеукраїнський та місцевий референдуми», «Про місцеве самоврядування в Україні» тощо). Крім того, експертами ЛЗІ було проведено аналіз 1) розробленого Венеціанською комісією Кодекс належних практик щодо референдумів та оцінка законопроекту «Про місцевий референдум» експертамиДиректорату демократичних інститутів Генерального директорату з питань демократії та політичних справ Ради Європи, 2) міжнародного досвіду у сфері регулювання інституту місцевого референдуму.

Проект передбачає обговорення у фокус-групах пропозицій до законопроект, а також експертне опитування за результатами фокус-груп з метою підготовки таких рекомендацій, які б відповідали як європейським стандартам, так і інтересам громадянського суспільства України.

ЗАКАЧАТИ АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЗАКАЧАТИ РЕКОМЕНДАЦІІ

Під такою назвою 31 серпня Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень провів «круглий стіл», який став черговим кроком у реалізації проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», метою якого є напрацювання рекомендацій до законопроекту «Про місцевий референдум» та їх імплементація через мобілізацію зусиль регіональних експертів.

До участі у «круглому столі» були запрошені представники громадських організацій, політичних партій, органів влади, ЗМІ та кандидати в народні депутати.

Відкриваючи захід, Геннадій Максак, керівник Поліського фонду, повідомив, що ініціатива  «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується у 8 областях під загальною координацією Лабораторії законодавчих ініціатив, яка безпосередньо співпрацює з представниками Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України. Проект реалізується в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

За словами Євгенія Романенка, керівника проекту, учасники коаліції для досягнення мети сконцентрували свої зусилля у двох основних напрямах: промоційному та аналітичному. Так,  в рамках аналітичної складової проекту проведені фокус-групові дослідження та експертні опитування, які узагальнені Лабораторією законодавчих ініціатив в конкретні рекомендації та поширені, зокрема, і в регіональному інформаційному просторі. Промоційний напрямок включав інформування місцевих експертних кіл про дієвий інструмент прямої демократії – місцевий референдум та проведення великого промо-заходу – міні-референдуму в м. Чернігові. «Сьогоднішній захід є продовженням роботи по актуалізації тематики місцевих референдумів в експертному середовищі. Наразі ми з приємністю можемо констатувати факт розширення кола прихильників цього інструменту прямої демократії: представники політичних сил та окремі кандидати активно артикулюють питання референдумів на місцевому рівні, висловлюють готовність включати його до передвиборних програм», – повідомив Євгеній Романенко.

В рамках «круглого столу» учасникам було запропоновано висловити свої думки щодо готовності територіальних громад області застосовувати інструмент місцевого референдуму, наявності в регіоні структур, здатних ініціювати та провести цей великий захід. Крім того, експертам пропонувалося окреслити коло питань, які можна винести на місцевий референдум.

Головна теза, яку підтримали під час дискусії практично всі учасники заходу – наразі місцеві громади лише наближаються до повного розуміння суті та змісту інструменту референдуму. Однак на сьогодні є можливість використати переваги, які надасть майбутній закон. На думку Станіслава Тавлуя, заступника голови правління Центру “Апельсин”, достатньо 5-7% активного населення території для реалізації переваг та досягнення відчутних змін. Лунали думки і щодо необхідності продовження інформаційної кампанії серед широких верств населення та створення умов, які унеможливили б маніпулятивне застосування механізму місцевого референдуму будь-якою зі сторін. «Закон про місцеві референдуми повинен стати «запобіжником»  для влади при прийнятті рішень, а, отже, потрібно передбачити обов’язкову імплементація результатів» - підкреслив Павло Пущенко, керівник ЧОЦ «Ініціатива». На необхідності впровадження системи контролю за дотримання норм майбутнього закону з передбаченням чіткого механізму врахування результатів волевиявлення громади наголосив іРоман Семешко, помічник-консультант народного депутата України.

У підсумку «круглого столу» учасники підтримали заклик організаторів залучитися до кампанії лобіювання напрацьованих в рамках проекту рекомендації через підписання звернення до профільного комітету ВРУ.

Довідково:

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

                                                                                                                                                                                                                           

Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

 Поліський фонд в рамках проекту «Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель» провів аналіз ситуації з наданням державної допомоги підприємствам регіону. Не секрет, що така діяльність може бути пов’язана з корупціогенними чинниками, тому існує реальна необхідність запровадження громадського контролю за процесом надання державної допомоги, а також умовами та принципами її надання.

За результатами дослідження виявлено, що основна форма державної допомоги, яка присутня в Чернігівській області – це податкові пільги. Податкові пільги є своєрідним інструментом стимулювання розвитку діяльності окремого підприємства або галузі.

Згідно ст. 30 Податкового кодексу України, податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав.

Починаючи з 2006 р. (рис. 1) загальні суми отриманих податкових пільг зростали до 2010 р включно. При цьому середній темп росту даного показника становив 25% кожен рік. Проте в 2011 р. загальна сума задекларованих податкових пільг зменшилась на 283,4 млн. грн. або на 16% (з них держбюджет на 288,4 млн. грн.).

Тобто втрати бюджету, пов’язані з наданням податкових пільг дуже значні, хоч і зменшились в 2011 р.

30

Які ж види діяльності «з’їли» значну суму державних коштів? (рис. 2). 

31

 

Найбільшу питому вагу наданих податкових пільг в 2006 р. було отримано на виробництво етилового спирту із зброджувальних продуктів (23,6% або 183,6 млн. грн.) проте ця тенденція не збереглась протягом наступного 2007 р. і сума отриманих податкових пільг зменшилась на 47,6 млн. грн. (або на 10%). Протягом 2008-2010 рр. ця сума в середньому збільшилась на 287,4 млн. грн. (або на 2,3 %). Проте в 2011 р. відбулося знане зменшення на 248,2 млн. грн. (або на 12,3%).

Значну суму державних коштів забирають такі види діяльності:

-          виробництво зернових та технічних культур (10%);

-          виробництво шпалер (7%);

-          виробництво штучних та синтетичних волокон (5%).

В 2006 р. сума отриманих податкових пільг на виробництво зернових та технічних культур складала 39,9 млн. грн. (питома вага від загальної суми становила 5,1%), при цьому з кожним наступним роком питома вага та сума отриманих пільг збільшувалися і ставили: в 2007 р. 73,5 млн. грн. (7,4%), в 2008 р. – 78,7 млн. грн. (6,3%), в 2009 – 17,9 млн. грн. (11,5%), в 2010 р. – 254,7 млн. грн. (13,8%) і в 2011 р. – 305,3 млн. грн. (19,5%). Тобто середній темп зростання за 2006-2011 рр. становив близько 50% кожен рік. Суми отриманих податкових пільг по цьому виду діяльності зростають протягом 5 років.

Виробництво шпалер займає третє місце по питомій вазі серед всіх видів діяльності, які отримали податкові пільги. Проте тенденція не однозначна, так в 2006 р. сума податкових пільг складала 52,2 млн. грн. (6,7%), в 2007 р. – 60,1 млн. грн. (6%), в 2008 р. – 93,8 млн. грн. (7,6%), в 2009 р. – 111,2 млн. грн. (7,2%), в 2010 р. – 146,9 млн. грн. (8 %), в 2011 р. – 34,0 млн. грн. (2,2%).

Виробництво штучних та синтетичних волокон «з’їло» в середньому 5% коштів бюджету у вигляді отриманих податкових пільг. При цьому протягом 5 років спостерігається тенденція по скороченню наданих пільг по цьому виду діяльності.

Виробництво зернових та технічних культур, виробництво етилового спирту, виробництво шпалер та виробництво штучних та синтетичних волокон займають майже 50% від всіх видів діяльності, які отримають податкові пільги. На даний час експертами Поліського фонду не знайдено фактів, які свідчили про порушення норм та принципів справедливого застосування останніх відносно окремих підприємств регіону.

В той же час, необхідно відзначити, що збір інформації про форми та об’єми державної допомоги підприємствам на території Чернігівської області є достатньо ускладненим через відсутність відповідного органу в області, який би опрацьовував подібну інформацію.

Поліський фонд у майбутньому має намір продовжувати моніторинг питання надання державної допомоги окремим суб’єктам господарювання з метою забезпечення прозорості та законності цього процесу, а також адаптації стандартів ЄС.

Парламентські вибори вже набрали повних обертів, роздаються палкі обіцянки від кандидатів допомогти всім вирішити все. Поліський фондпроаналізував ситуацію в даній сфері в рамках спільного проекту «Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель», який реалізується в Київській, Чернігівській, Луганській та Донецькій областях громадянською коаліцією «Мережа підтримки реформ».

 

 

Одним з компонентів проекту є консультації з політиками і подальший аналіз передвиборних програм кандидатів на предмет наявності норм та положень, які передбачають надання державної підтримки в певних секторах економіки чи окремим підприємствам.

 

 

Символічно, що на початку серпня експерти Поліського фонду на круглих столах за участі кандидатів 206 та 206 округу звернулися до цих суб’єктів виборчого процесу з проханням включити до своїх програм принципи регулювання державної допомоги, сформульовані на основі законодавства ЄС. Зокрема, мова йшла про те, що державна допомога повинна бути спрямована на виконання чітко визначених завдань, проблем соціально-економічного розвитку, які обґрунтовано неможливо вирішити без одержання державної допомоги. В той же час, заходи державної допомоги повинні бути належно розробленими для виконання поставлених перед нею завдань. Характеристики державної допомоги (обсяг, форма надання, механізм надання) повинні бути адекватними (пропорційними) проблемі, на вирішення якої вона спрямована. І, в кінцевому рахунку, державна допомога повинна бути спрямована на створення нових виробничих потужностей, нових робочих місць, технологій.

 

 

Ідея, запропонована експертами Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, була сприйнята позитивно потенційними на той час кандидатами. Тепер настав час поглянути на те як позитивні ідеї отримали своє втілення в програмах кандидатів. Зважаючи на той факт, що кандидатів у одномандатних округах області було в достатній кількості (всього 89 осіб), було прияйте рішення про звернення першочергової уваги на програми кандидатів, які проявляють найбільшу активність в округах і мають найбільші шанси посісти крісло парламентарів.

 

 

На основі опитування експертів, а також оприлюднених соціологічних досліджень, які проводились на теренах області, моніторингу регіональних засобів масової інформації були виявлені найбільш впливові кандидати в народні депутати, які балотуються у виборчих округах Чернігівської області, а саме (в розрізі округів):

 

-  виборчий округ №205 – Дубіль Валерій (політична партія Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”), Соколов Олександр (Партія регіонів);

 

-  виборчий округ № 206 – Атрошенко Владислав, Поліщук Володимир (політична партія Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”), Прокопенко Станіслав (Партія регіонів);

 

-  виборчий округ № 207 – Лещенко Володимир (Комуністична партія), Петров Олег, Рибаков Ігор, Шаповал Петро;

 

-  виборчий округ № 208 – Голиця Михайло; Ляшко Олег (Радикальна партія Олега Ляшка)

 

-  виборчий округ № 209 – Куровський Іван;

 

-  виборчий округ № 210 – Курган Ігор (партія «УДАР Віталія Кличка»), Рудьковський Микола.

 

Загальне уявлення про програмні положення в царині державної допомоги чи державного фінансування можна скласти з наведеної нижче таблиці.

 

Таблиця 1 – Характеристика програм кандидатів в народні депутати по Чернігівській області

 

Кандидат

Положення програми

Виборчий округ 205

1

Дубиль Валерій

Нагальне реформування системи ЖКГ міста: розробка та втілення Державної цільової програми.

Трирічні «податкові канікули» для малого готельного, туристичного і ресторанного бізнесу.

Підтримка Програми стимулювання економіки Об’єднаної опозиції.

2

Соколов Олександр

Відновлення роботи ключових підприємств Чернігова, що забезпечить створення нових робочих місць, очищення річки Стрижень, будівництво сміттєпереробного заводу – ці та інші проблеми можна вирішити лише завдяки цільовому виділенню коштів з державного бюджету та залучення потужних інвестицій.

Виборчий округ № 206

1

Атрошенко Владислав

Відновити для Чернігівщини дію закону про зону пріоритетного розвитку, що передбачає податкові пільги для промислового та аграрного виробника;

   

З метою стимулювання виробництва, створення нових робочих місць та відповідного збільшення надходжень до місцевих бюджетів необхідно законодавчо забезпечити мінімальні закупівельні ціни на аграрну та промислову продукції для дрібного та середнього виробника, насамперед, на молоко, м’ясо, картоплю та зерно.

2

Поліщук Володимир

Проведення ревізії результатів державних закупівель та приватизації, здійснених нинішньою владою.

Створення програми сприяння малим сільгосппідприємствам та фермерським господарствам, які обробляють від 100 до 1000 газемлі, задля розвитку підприємств середнього класу, створення нових робочих місць.

   

Домагатися встановлення державою мінімальних закупівельних цін на продукцію сільського господарства для ліквідації сваволі посередників.

3

Прокопенко Станіслав

Закон про надання статусу Зони Пріоритетного Розвитку північним територіям Чернігівської області, що передбачає пільгове оподаткування та кредитування суб’єктів господарювання, спрощене митне регулювання;

   

Розроблення і реалізація цільових програм кредитування, лізингу для малого і середнього бізнесу;

   

Закон про нові робочі місця (податкові пільги для підприємств, які створюють робочі місця з заробітною платою більше ніж в 1,5 рази від мінімальної);

   

Закон про гарантії зайнятості для працівників старших 50 років (пільги для підприємств, які приймають на роботу цих осіб);

   

Закон про надання особливого статусу сільськогосподарським землям Полісся;

Виборчий округ № 207

1

Шаповал Петро

Збільшення кількості підприємств малого бізнесу

2

Петров Олег

Добиватися державного фінансування в повному об’ємі програм соціально-економічного розвитку Чернігівської області

Добиватися державного фінансування в повному об’ємі в межах області і районів округу програм соціально-економічного розвитку українського села і малих міст

3

Лещенко Володимир

Державна підтримка сільського господарства і державне замовлення на продукцію аграрного сектора

4

Рибаков Ігор

Державна підтримка надаватиметься підприємствам побутової сфери, обслуговуючим та виробничим кооперативам

   

Нова цільова програма розвитку села до 2020 року, котра чітко передбачає підвищення соціальних стандартів, а також визначає пріоритети розвитку сільськогосподарської галузі з урахуванням регіональних особливостей.

Виборчий округ № 208

1

Голиця Михайло

Організовувати допомогу держави у вигляді пільгового кредитування і гарантованих безповоротних субсидій на житло

2

Ляшко Олег

Ми створимо умови для відродження національного виробництва, створення нових робочих місць через радикальне зниження податків, здешевлення кредитів і ліквідацію більшості дозвільних процедур, які призводять до хабарництва і корупції.

Виборчий округ № 209

1

Куровський Іван

Відродити тваринництво, сприяти створенню сільських обслуговуючих кооперативів. Держава повинна забезпечити високі закупівельні ціни на м’ясо-молочну та рослинницьку продукцію

Запровадимо доплату та забезпечимо видачу пільгових кредитів на побудову житла працівникам бюджетної сфери, що працюють на селі

Виборчий округ № 210

 1

Курган Ігор

Стимулювання економічного зростання у громаді. 100% податку на доходи фізичних осіб, на землю та податку на нерухомість будуть залишатися на місцях. Розподіл інших податків буде забезпечувати фінансування всіх потреб громади. Нульова ставка податку на прибуток - для новостворених підприємств на 3 роки; для створених на депресивних територіях – на 5 років. За рахунок цих коштів: сприяти забезпеченню будівництва і ремонту доріг в нашому регіоні, розв’язанню проблем газо- та водопостачання, екології та інших.

2

Рудьковський Микола

підтримка вітчизняного виробника на території Чернігівщини

забезпечення державної підтримки розвитку села та сільгоспвиробника

зниження загального податкового навантаження для малого і середнього бізнесу

запровадження для підприємств малого та середнього бізнесу пільгових ставок орендної плати, зниження тарифів на спожиті ресурси

 

Як можна бачити зі зведеної інформації, найбільш впливові кандидати в народні депутати включали в свої програми положення, які стосуються отримання державної допомоги різними суб’єктами господарювання та різні сфери діяльності як регіону так і держави.

 

Характеристика виборчих округів в Чернігівській області вказує на домінування сільських територій – лише один округ (ВО 205), що знаходиться в м. Чернігові, має серед виборців виключно міське населення. Всі інші округи (ВО 206-210) мають у своїй структурі переважно сільську місцевість, що впливає на зміст передвиборчих обіцянок кандидатів, які змагаються за депутатські портфелі в цих одномандатних округах.

 

Тому можна чітко від слідкувати специфіку програмних заявах, що передбачають державну підтримку. Більшість заяв спрямовані на декларування державної підтримки чи фінансування державних програм, спрямованих на відродження аграрного сектору. Примітно, що мова не йде про окремі підприємства, а орієнтується загалом на розвиток аграрної сфери. Так, серед варіантів підтримки домінують наступні:

 

-  підтримка (зниження податкового навантаження) на малий та середній бізнес (Атрошенко, Дубіль, Ляшко, Петров, Поліщук, Прокопенко, Рудьковський, Курган);

 

-  державна підтримка села та сільгоспвиробника (Лещенко, Рибаков, Рудьковський)

 

-  забезпечення мінімальних (достойних) закупівельних цін на аграрну та промислову продукції для дрібного та середнього виробника, насамперед, на молоко, м’ясо, картоплю та зерно. (Атрошенко, Куровський, Поліщук);

 

-  державна підтримка створення сільськогосподарських обслуговуючих та виробничих кооперативів (Куровський, Рибаков).

 

Окремі кандидати звертаються до питання повернення спеціальних економічних статусів територіям Чернігівської області, які передбачаються певну державну підтримку. Так, кандидати у народні депутати у ВО №206 Владислав Атрошенко та Станіслав Прокопенко вказують не необхідність у тому чи іншому вигляді повернення до формату зони пріоритетного розвитку (території приоритетного розвитку), що передбачає податкові пільги для промислового та аграрного виробника.

 

Також значна кількість кандидатів звертаються до необхідності або розробки нових державних цільових програм підтримки чи належного державного фінансування вже існуючих (Дубіль, Петров, Рибаков, Соколов).

В цілому, тема державної підтримки яскраво проявляється в передвиборних програмах кандидатів. В той же час, обмеження по об’єму кількості знаків у передвиборних програмах не дозволяють у повній мірі відслідкувати чи дотримуються кандидати при їх формуванні тих принципів, які були їм запропоновані.

10 жовтня в експертному клубу «Чиста політика» відбулась прес-конференція, присвячена завершенню проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», який в рамках коаліційної співпраці реалізовує Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

 

За словами Євгенія Романенка, керівника проекту, головною ідеєю коаліційної співпраці громадських організацій з 8 областей України стало поєднання експертного потенціалу регіонів для напрацювання рекомендацій до законопроекту «Про місцевий референдум» (р.н. 7082), який ухвалено парламентом у першому читанні 19.04.2011 р. Насамперед, зусилля представників громадськості та зацікавлених органів місцевої влади спрямовувалися на включення в проект нормативного документу положень, які б розширили можливості впливу громадян на вирішення питань місцевого значення за ініціативою громадськості. «Аналітичний етап проекту – всебічний аналіз проекту закону, проведення фокус-груп, експертних опитувань та тематичних «круглих столів» – дозволив напрацювати комплекс узгоджений рекомендацій до законопроекту, які формалізовані як в окремих аналітичних звітах, так у вигляді зведених рекомендацій до проекту закону. Всі напрацьовані в рамках проекту аналітичні матеріали розміщувалися в регіональних ЗМІ», – відзначив  Євгеній Романенко.

 

Не менш важливою складовою проекту стало проведення широкої просвітницької кампанії на місцевому рівні з метою популяризації місцевого референдуму як ефективного інструменту прямої демократії. За словами Геннадія Максака, керівника Поліського фонду, найбільш резонансним заходом в цьому напрямку стало проведення наприкінці липня міні-референдуму в м. Чернігові. «Слід підкреслити, що саме після нашого заходу ряд політичних сил почав активно артикулювати тематику місцевих референдумів та акцентував на них увагу при складанні передвиборчих програм», – сказав Геннадій Максак.

 

Але фінальний і найголовніший етап проекту – імплементація напрацьованих рекомендацій – попереду. Про це повідомив Олександр Заславський, експерт Лабораторії законодавчих ініціатив (м. Київ) – організації, яка виступає координатором коаліції та забезпечує комунікацію з Верховною Радою України. «Ситуація, яка на сьогодні склалась з законопроектом про місцевий референдум, полягає в тому, що в Комітеті з державного будівництва та місцевого самоврядування, як з об’єктивних, так і з політичних причин, ще не відбулося жодного засідання утвореної робочої групи по цьому питанню. Це означає, що законопроект автоматично включається до порядку денного наступної сесії нової Верховної Ради як такий, що пройшов перше читання. Відповідно, доопрацьовувати його буде вже Комітет у новому складі. І ми будемо лобіювати пропозиції громадських експертів вже після затвердження нового складу Комітету. Сподіваємося, що на хвилі змін оновлені мандатоносці з завзяттям будуть доопрацьовувати такий необхідний нам всім законопроект», – зазначив представник ЛЗІ.

 

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень в межах спільної ініціативиPactInc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

 

Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконуєтьсяPactInc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

Поліський фонд міжнародних і регіональних досліджень  в рамках реалізації проекту «Поширення європейських принципів у сфері державної допомоги та державних закупівель» провів аналіз ситуації з надання податкових пільг  в Чернігівській області.

Протягом 2006-2011 рр. податкові пільги надавались по таким податкам та зборам: податок на прибуток підприємств; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів; земельний податок; податок на додану вартість; місцеві податки і збори; акцизний збір; збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. У 2010 р. після прийняття Податкового кодексу України податок з власників транспортних засобів припинив своє існування.

Загальна сума не сплачених податків як до державного, так і місцевого бюджету мала тенденцію до зростання протягом 2006-2010 рр. За шість років загальні втратиДержавногота місцевих бюджетів за рахунок надання податкових пільг склали майже 8 млрд. грн. При цьому найбільшу питому вагу пільгового оподаткування  займали: податок на додану вартість (58,2%); податок на прибуток (13,8%) та акцизний збір (25,5%).

Через надані пільги за шість останніх років державний бюджет недоотримав (рис.1): податку на додану вартість – 4578,3 млн. грн.;акцизного збору – 2109,1 млн. грн.; податку на прибуток підприємств – 906,5 млн. грн. 

25

Що стосується місцевого бюджету Чернігівської області, то структура наданих пільг дещо відрізняється. Через надані пільги за шість останніх років місцевий бюджет недоотримав (рис. 2): податку на прибуток підприємств – 191,8 млн. грн.; земельного податку з юридичних осіб – 180,3 млн. грн.; податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів – 20,8 млн. грн.

26

Тобто, на Чернігівщині найбільші втрати державного бюджету обумовлені наданням пільг по сплаті податку на додану вартість, а місцевих – податку на прибуток підприємств та земельного податку з юридичних осіб.

В економіко-політичній системі податкові пільги можуть розглядатись з двох позицій: з одного боку – це інструмент державної допомоги підприємствам, а з іншого – чинник недобросовісної конкуренції. Тому існуючу систему надання пільг доцільно переглянути та, перш за все, зорієнтувати її на підтримку і розвиток пріоритетних галузей національного господарства. Податки мають сплачувати всі згідно із законодавством, а підвищення податкової культури позитивно позначиться на наповненні бюджетів усіх рівнів.

Думки експертів:

Вдовенко Юрій, директор Чернігівського регіонального центру з інвестицій та розвитку

«Податкові пільги є неоднозначним інструментом стимулювання соціально-економічного розвитку, який має як своїх прихильників, так і противників. Його використання засновується на тому, що полегшення умов ведення підприємницької діяльності у короткостроковому періоді і пов’язані з цим втрати бюджетів від ненадходження коштів мають перекриватись у довгостроковій перспективі за рахунок ефективного функціонування отримувачів пільг. Тому макроекономічний ефект від надання пільг по сплаті податків можливо досягти лише при ув’язуванні їх з інвестиційною діяльністю суб’єктів господарювання. За часи незалежності України державна політика в цій сфері зазнавала суттєвих змін, і вітчизняна практика засвідчила необхідність забезпечення прозорості та економічної доцільності пільгового оподаткування. При недотриманні цих принципів йтиметься тільки про корупційні діяння та необґрунтовані бюджетні втрати».

 

Дубина Максим, кандидат економічних наук, доцент Чернігівського державного технологічного університету

«Податкові пільги суб’єктам господарювання прийнято розглядати як інструмент стимулювання визначених державою пріоритетних галузей та сфер економіки. Однак, на практиці в Україні податкові пільги використовуються для стимулювання, насамперед,  визначених з політичних міркувань, галузей національного господарства. Такий підхід не сприяє ефективному використанню податкових пільг і не приводить до якісних зрушень у розвитку національної економіки. Для України притаманними є постійні зміни податкового законодавства (у прийнятий у 2010 році Податковий кодекс вже вносилися більше 20 разів різноманітні поправки), у тому числі і в наданні податкових пільг, що унеможливлює для підприємств розроблення довгострокових бізнес проектів і негативно впливає на інвестиційний клімат в країні. Інвестори  у більшості випадків погоджуються платити податки згідно діючого законодавства, однак, найчастіше скаржаться на нестабільність податкового законодавства, що лише підвищує їх трансакційні витрати та не забезпечує впевненості у майбутньому власного бізнесу. Саме тому в Україні податкові пільги не виконують своєї функції, що свідчить про потребу ґрунтовного перегляду самої системи надання податкових пільг».

Корявець Максим, менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень

В Україні шлях корупційного збагачення істотно відрізняється від загальносвітової практики - в нашій країні всі корупційні методи та інструменти, що користуються успіхом, реалізуються у поєднанні з такими позитивними категоріями: державні витрати, інвестиції, державні закупівлі, позабюджетні фонди та інститути, податкові пільги.

Тому використовувати інструмент податкових пільг слід максимально обережно і прозоро, оскільки їх ефективність може стати обернено пропорційною до збільшення їх обсягу і призвести до нерівної конкурентної боротьби серед підприємств та до зменшення фінансових ресурсів для підтримки соціальної інфраструктури країни та регіонів.

Такі тенденції відслідковуються в нашій країні, тому в даний період часу інструмент податкових пільг має поступово бути замінений на пом’якшення умов оподаткування для всіх суб’єктів господарювання у рівних обсягах (зменшення ставок по основним загальнодержавним податкам), що дозволить створити повноцінне конкурентне середовище та вивести з «тіні» значну частку ВВП.  Ще одним ефективним варіантом є застосування податкових пільг до суб’єкта господарювання за умови здійснення ним інвестиційної діяльності, проте цей механізм слід зробити максимально прозорим, знову ж таки, для запобігання появи певних корупційних схем.

Виконавець:     Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень

 

  Мета дослідження:  проаналізувати ситуацію у сфері якості житлово-комунальних послуг у м. Чернігові.

 

  Дослідження проводилось за підтримки Представництва Міжнародного республіканського інституту в Україні.

 

  Об’єкт дослідження:  експерти у сфері житлово-комунального господарства, представники місцевих органів влади та самоврядування, осередків політичних партій та громадських організацій, лідери громадської думки м. Чернігова:

- представники виконавчого комітету Чернігівської міської ради;

- представники основних підприємств-виконавців житлово-комунальних послуг у м. Чернігові;

- депутати Чернігівської міської ради та районних у місті Чернігові рад;

- представники місцевих осередків політичних партій;

- представники місцевих засобів масової інформації;

- керівники та активісти громадських організацій;

- громадські активісти.

 

Предмет дослідження: оціночні судження вибраних експертів щодо:

- якості роботи житлово-комунальної сфери міста Чернігова;

- якості житлово-комунальних послуг, що надаються у місті Чернігові;

- чинників, що впливають на житлово-комунальний сектор міста;

- шляхів покращення стану житлово-комунального сектору міста Чернігова;

- якості роботи основних надавачів житлово-комунальних послуг у м. Чернігові.

 

Кількість опитаних респондентів  - 51.