Догори
Поліський фонд

Поліський фонд

 

12-13 июня 2013 года Полесский фонд международных и региональных исследований проводит в г. Чернигове Международную конференцию «Украина-Беларусь: новые возможности развития трансграничного сотрудничества». Мероприятие проводится в рамках проекта «Европейский опыт развития коммуникационной стратегии в рамках еврорегионов», реализуемого при поддержке программы Международного Вышеградского фонда «Вышеградская четверка для Восточного партнерства» и Форума гражданского общества Восточного Партнерства.

К участию в конференции приглашаются представители дипломатического корпуса Украины и Республики Беларусь, стран Вышеградской группы (Чехия, Словакия, Венгрия, Польша), центральных и местных органов власти, общественного сектора, научных и деловых кругов.

Главной целью мероприятия является обсуждение путей углубления украинско-белорусского трансграничного сотрудничества с привлечением новых инструментов ЕС и использованием позитивного опыта развития межрегионального взаимодействия стран Вышеградской группы.

Приглашаем представителей средств массовой информации, а также всех желающих к участию в данном мероприятии.

Рабочий язык конференции – русский.

 

СКАЧАТЬ ПРОГРАММУ МЕРОПРИЯТИЯ

 

 

«Украина-Беларусь: новые возможности развития трансграничного сотрудничества» - название Международной конференции, которая состоялась 12-13 июня 2013 года в г. Чернигове. Организатором данного мероприятия выступил Полесский фонд международных и региональных исследований при поддержке программы Международного Вышеградского фонда «Вышеградская четверка для Восточного партнерства» и Форума гражданского общества Восточного Партнерства. Международная конференция была проведена в рамках проекта «Европейский опыт развития коммуникационной стратегии в рамках еврорегионов».

Участие в этом проектном мероприятии приняли представители дипломатического корпуса Украины и Республики Беларусь, стран Вышеградской группы (Чехия, Словакия, Венгрия, Польша), центральных и местных органов власти, общественного сектора, научных и деловых кругов.

Так, участники конференции в ходе работы пленарных и секционных заседаний отметили:

·Прогресс в развитии трансграничного сотрудничества между Украиной и Беларусью, достигнутый в последние годы;

·Важную роль программ Восточного партнерства и Европейского инструмента Соседства и Партнерства для углубления и повышения эффективности трансграничного формата сотрудничества между соседними странами;

·Положительный опыт стран Вышеградской группы для стран Восточного партнерства в направлении имплементации лучших коммуникационных практик сотрудничества трансграничного характера;

·Активное участие гражданского общества в трансграничных и приграничных проектах информационного, культурного и гуманитарного характера;

Вместе с тем, необходимо больше внимания привлечь со стороны украинских и белорусских властей, а также стран ЕС к следующим проблемам:

·Необходимо продолжать совершенствовать нормативно-правовую базу трансграничного сотрудничества, как на национальном уровне стран, так и на уровне межгосударственных договоренностей;

·При разработке новых нормативных рамок, программных документов и отдельных инструментов привлекать институты гражданского общества с целью более полного учета потребностей населения территорий, где планируется трансграничное сотрудничество;

·Обратиться к правительствам стран Вышеградской четверки по усилению поддержки механизмов трансграничного сотрудничества за счет предусмотренных соответствующих ресурсов в новом бюджете ЕС на 2014-2020 гг. в рамках Европейского инструмента добрососедства и партнерства;

·Для активизации деятельности пограничного сообщества «Еврорегион «Днепр» необходимо предусмотреть условия институционального развития путем создания Центра трансграничного сотрудничества в Чернигове с целью координации двусторонних усилий и проектной работы. 

За сучасних умов незавершеності трансформаційних змін і посилення механізмів місцевого самоврядування актуальною проблемою є формування ефективної регіональної інвестиційної політики, яка б всебічно враховувала рівень економічного розвитку й інвестиційний потенціал малих міст в Україні. Сьогодні малі міста є найчисленнішою за кількісним складом групою міст, значна частина яких – це адміністративні центри районів, в яких мешкає близько 22 млн. міських і сільських жителів, тобто майже половина населення. Ці міста відіграють важливу роль у формуванні поселенської мережі. Значна частина малих міст – це монофункціональні міста, галузями спеціалізації яких  обробна або харчова промисловість. Вузька спеціалізація виробництва в багатьох малих містах обумовила залежність економіки від стабільності роботи одного-двох підприємств, що в сучасний період поставило під загрозу можливість дальшого існування багатьох малих монофункціональних міст. Монофункціональна специфіка промисловості понад третини малих міст України створила складну ситуацію передусім у сфері формування і функціонування ринку праці та значне напруження в усіх інших сферах життя міста. Наслідком несприятливої соціально-економічної ситуації в монофункціональних містах став високий рівень бідності їх населення.

Сьогодні функціонує проект «Інновації, Інформація, Розвиток. Підвищення інвестиційної привабливості малих міст Чернігівської області», який реалізують Центр європейської співпраці (Польща), Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень і Чернігівський регіональний центр з інвестицій та розвитку за підтримки програми «Польська допомога», яка фінансується в рамках програми «Співпраця заради розвитку» МЗС Республіки Польща в 2013р.

Даний проект українсько-польської співпраці, що фінансується МЗС Республіки Польща, покликаний підвищити привабливість малих міст Чернігівської області для інвестування. Відбутися це має за рахунок перейняття досвіду сусідньої Польщі в справі залучення інвестицій до малих міст країни.

Саме з цією метою з 15 по 21 липня відбувся навчальний візит представників малих міст Чернігівської області до Польщі, який ставив за мету практичну розробку інвестиційних проектів та спробу їх втілення.

В 2013 році Польща вперше визнана найбільш привабливою для інвесторів серед країн Центрально-Східної Європи. Про це свідчать дані опитування, проведеного Польсько-німецької торгово-промисловою палатою серед більш ніж 1,5 тис. іноземних підприємств у 16-ти країнах, які мають інвестиції в країнах Центрально-Східної Європи.

Це є результатом систематичного і стабільного розвитку Польщі за останні кілька років. Дослідження також демонструє очікування підприємців, які хочуть, щоб Польща в наступні роки гарантувала хороші умови для діяльності бізнесу.

За результатами дослідження, 38% опитаних фірм, які мають офіси в Польщі, хочуть в 2013 році збільшувати свої інвестиції в країні. Опитування також засвідчило, що 94% фірм знову вкладали б свої інвестиції в Польщу.

Побачити та ознайомитись з роботою по залученню інвесторів мали змогу учасники візиту під час відвідин міст регіону Нижня Сілезія зокрема Вроцлава, Дзєржонюва, Валбжиха, Свідниці, де змогли побачити реальні дії влади щодо підвищення інвестиційної привабливості малих міст.

Для залучення інвесторів, особливо іноземних, керівництвом малих міст були окреслені завдання:

– створити при міських радах прогнозно-аналітичні служби стратегічного планування;

– знайти вигоди та переваги своїх міст, керівництву кожного міста чітко представляти, у виробництві яких товарів і послуг це місто може мати конкурентні переваги перед іншими;

– проаналізувати можливості для залучення інвестицій під реалізацію конкретних місцевих проектів;

– вжити заходів для розвитку інфраструктури та сфери послуг.

При цьому слід зазначити, що сталий розвиток малих міст в  є можливим лише за умов організації міської влади на основах самоврядування. У такому разі принциповою позицією влади малого міста стає не тільки активна господарська діяльність міської ради, а й діяльність самих мешканців, що через участь у громадських організаціях та об’єднаннях разом із владою будуть вирішувати амбіційні завдання міського розвитку.

Малі міста в Польщі є важливою складовою економічного та соціального потенціалу країни. А ще двадцять років тому більшість з них переживали занепад, обумовлений зміною структури виробництва, зміною політичного статусу та зменшенням державних інвестицій у розбудові їхньої інфраструктури. Так у зв’язку із закриттям вугільних шахт у Валбжиху було вивільнено 40000 працівників, що призвело до кризового стану на ринку праці і викликало низку соціальних проблем.

Тому залучення інвесторів тісно пов’язували з загальними економічними питаннями і при цьому використовували низку інструментів у різних сферах діяльності.

Для успішного залучення інвестицій органи місцевого самоврядування почали налагоджувати тісні контакти з підприємцями надаючи їм підтримку та допомогу. Довіра інвестора до влади – гарантія успіху, ця банальна теза підтвердилась у Дзєржонюві, де повторне інвестування з боку іноземних інвесторів почало здійснюватись після переобрання бургомістра на новий термін. Тобто поряд з соціально-економічним розвитком, розвитком ринкової інфраструктури також було зроблено акцент на взаємовідносини підприємництва і влади, що проявлялось у готовності місцевої влади співпрацювати з інвесторами і виявлялось у стійкій зворотній залежності між розмірами адміністративного апарату та обсягами залучених інвестицій.

Логічно стає зрозумілим високий рейтинг Польщі щодо інвестиційної привабливості. Для порівняння: згідно з рейтингом інвестклімату країн світу Doing Business-2012, складеним Світовим банком та IFC, Україна нині посідає 152-ге місце зі 183 країн світу.

Динамічний розвиток малих міст регіону Нижня Сілезія забезпечили інноваційність, ефективне використання коштів ЄС, високорозвинена інфраструктура, а також створення вільних економічних зон, зокрема учасники відвідали Валбжихську ВЕЗ «INVEST-PARK», де функціонують такі компанії як Toyota, IBM, Eloctroluxта ін.

Саме головне, що отримали малі міста від приходу іноземного інвестора – нові робочі місця та надходження податків, які дозволяють місцевим громадам вирішувати питання розвитку територій.

Тому виходячи з польського досвіду стратегічним завданням для малих міст Чернігівського регіону є максимальне спрощення процедури залучення інвестицій в область, запровадження сучасних форм партнерства влади та інвесторів, націлених на узгодження інтересів усіх сторін. 

Автор: Ж.В. Дерій

Регіональна політика є особливим видом державної політики та здійснюється на трьох рівнях: на національному її реалізують центральні (загальнонаціональні) органи влади стосовно окремих регіонів (областей); на суб-національному регіональна політика здійснюється регіональними (місцевими) органами влади та управління стосовно більш дрібних територій (аж до окремих населених пунктів – міста, села, селища, що знаходяться на території конкретної області (району) країни); на міждержавному (міжнародному) регіональна політика проводиться міждержавними інститутами, що діють у межах регіональних інтеграційних об’єднань (наприклад, Європарламент).

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень 2 вересня в Дискусійному клубі «Експертна думка» презентував результати проекту «Європейський досвід розвитку комунікаційної стратегії в рамках єврорегіонів», реалізованого в рамках програми Міжнародного Вишеградського фонду «Вишеградська четвірка для Східного партнерства».

Круглий стіл «Стан та перспективи розвитку інфраструктури регіонів України», присвячений презентації та обговоренню результатів дослідження рівня розвитку інфраструктури у 24-х областях України, відбувся 28 липня 2014 року у м. Києві в приміщенні конференц-зали готелю «Русь».

Мета дослідження полягала у проведенні оцінки рівня розвитку інфраструктури відповідних регіонів, визначенні слабких місць та розробці практичних рекомендацій щодо фінансування її розвитку (з повною версією результатів дослідження можна ознайомитись за посиланням: https://www.fes.kiev.ua/new/wb/media/InfrASTRUKTURA.pdf).

Модератором заходу виступила Наталія Романова, президент Палати регіонів Конгресу місцевих і регіональних влад Ради Європи, яка відзначила важливість залучення мережі громадських експертів до проведення аналізу  у сфері регіонального розвитку та інфраструктури України.

Директор Регіонального представництва Фонду ім. Ф. Еберта в Україні Штефан Мойзер висловив подяку Поліському фонду та Асоціації регіональних аналітичних центрів за проведену аналітичну роботу та наголосив на прагненні Фонду ім. Фрідріха Еберта підтримувати діяльність мереж громадських аналітичних інституцій, оскільки саме вони у майбутньому можуть стати основним інструментом у проведенні незалежних комплексних досліджень в соціально-політичній та економічній сферах на загальнонаціональному рівні.      

Президент Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Геннадій Максак зазначив, що це перший аналітичний продукт Асоціації регіональних аналітичних центрів загальноукраїнського рівня, який поклав початок діяльності мережі у проведенні системних досліджень в економічній та соціально-політичній сферах розвитку українського суспільства.  

Серед доповідачів на «круглому столі» виступили експерти Асоціації регіональних аналітичних центрів.

Експерт Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень Максим Забаштанський (м. Чернігів) підкреслив, що наразі необхідно активізувати процеси  залучення потенційних інвесторів у Чернігівський регіон на умовах державно-приватного партнерства, концесій у комунальне господарство.

Дмитро Арабаджиєв,  експерт Запорізької правозахисної ліги «Універсал» (м. Запоріжжя), звернув особливу увагу на негативний екологічний аспект стану інфраструктури Запорізької області та наголосив на необхідності його врахування при вдосконаленні всіх підсистем інфраструктури регіону.

Однією з нагальних потреб у розвитку інфраструктури Івано-франківської області за словами голови правління Громадського центру «Ділові ініціативи» Галини Васильченко (м. Івано-Франківськ) є необхідність покращення якості покриття автомобільних доріг, зважаючи на їх високу щільність на території регіону.   

Аршавір Саркісов, експерт Центру досліджень південноукраїнського прикордоння (м. Херсон), наголосив на важливості і необхідності залучення приватних інвестицій для розвитку інфраструктури Херсонського регіону, оскільки механізми їх освоєння є більш ефективними на даному етапі, ніж для державних бюджетних коштів. 

Експерт Центру Політичного Аналізу та Виборчого Консалтингу Дмитро Безвербний (м. Луцьк) однією з головних особливостей Волинської області назвав значну питому вагу сільського населення та високу щільність сільських населених пунктів на території регіону, більшість з яких мають проблеми у сфері інфраструктури, що негативно впливає на загальний стан інфраструктури області.        

Експерт аналітичного центру «Бюро економічних та соціальних досліджень» Вадим Штефан (м. Полтава) головними проблемами інфраструктури Полтавської області назвав диспропорції розвитку між окремими інфраструктурними підсистемами, високе завантаження потужностей області, невідповідність стратегічних документів розвитку області реальній ситуації у регіоні, негативний вплив нестабільності загальноекономічної ситуації в Україні.

Любов Ропало, керівник юридичної служби Академії стратегічних досліджень (м. Черкаси), звернула особливу увагу на основні конкурентні переваги Черкаської області (значний природо-ресурсний потенціал, вигідне економіко-географічне розташування на перетині важливих транспортних комунікацій та водного сполучення, наявність відносно дешевих трудових ресурсів, значний потенціал туристичної та рекреаційної галузей області), а також наголосила на необхідності залучення інвестицій для розвитку тих підсистем інфраструктури Черкаського регіону, які підсилюватимуть дані переваги.   

Презентуючи результати аналізу рівня розвитку інфраструктури регіонів України, експерти Поліського фонду та Асоціації регіональних аналітичних центрів відзначили, що практично в кожній області всі її складові знаходяться в незадовільному стані. Серед основних інфраструктурних проблем називалися: низька інноваційна активність, високий рівень зносу основних засобів, недооцінка приватно-державного партнерства в інвестиційній сфері та недостатність державної уваги до проблематики комплексного облаштування територій.

Наприклад, для Чернігівської області проведений аналіз інфраструктури беззаперечно засвідчив наявність системної кризи в функціонування економіки регіону. Наразі на особливу увагу заслуговують такі інфраструктурні підсистеми, як медична, екологічна та підсистема житлово-комунального господарства.  З метою подолання ситуації експертами Поліського фонду запропоновано впровадження схем державно-приватного партнерства, концесій у комунальне господарство. Серед першочергових інвестиційних проектів в інфраструктурні об’єкти названо будівництво комплексу по переробці твердих побутових відходів у м. Чернігів.

При обговоренні висновків і рекомендацій за результатами дослідження учасники «круглого столу» акцентували увагу на необхідності врахування оборонного аспекту регіональної інфраструктури, поглибленого вивчення взаємодії інфраструктурних підсистем як одного з чинників подолання комплексних проблем територій. Також наголошувалося на доцільності використання для розвитку регіональної  інфраструктури можливостей, які відкриваються після ратифікації Угоди про асоціацію з ЄС. Неодноразово піднімалося питання про недоречність сприйняття інфраструктури як елементу певної території. Наразі ключовими суб’єктами, які визначатимуть напрямки облаштування інфраструктурних підсистем та споживатимуть їх послуги мають постати місцеві громади.

Учасники «круглого столу» дійшли висновку про необхідність подальшої роботи регіональних експертів громадського сектору над аналізом динаміки розвитку місцевої інфраструктури. Одним з важливих елементів такої роботи має стати взаємодія з центральними та місцевими органами влади для донесення до них результатів та імплементації рекомендацій. 

Проведення заходу та публікація результатів дослідження були здійснені в рамках проекту «Стан та перспективи розвитку інфраструктури регіонів», що реалізовується Регіональним представництвом Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні у співпраці із Поліським фондом міжнародних досліджень та Асоціацією регіональних аналітичних центрів.

Проект міжнародної допомоги МЗС Республіки Польща було розпочато зустріччю в Державному агентстві з інвестицій та управління національними проектами України, яка відбулася 26 квітня 2014 року між Маркіяном Желяком, Президентом Європейського Центру співпраці, Даріушем Островскім, керівником проекту, Марчіном Серветою, проектним спеціалістом, Геннадієм Максаком, Президентом Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень, а також Василем Федюком, директором департаменту державної інвестиційної політики Держінвестпроекту.

 

Дана ініціатива є логічним продовженням тогорічного проекту «Інновації, інформація, розвиток. Розширення співпраці та інвестиційна привабливість малих міст Чернігівської області», який впроваджувався у Чернігівській області задля сприяння інституційному розвитку виконавчих органів місцевого самоврядування, а також залучення інвестицій у цей регіон.

 

Проте цьогорічний проект буде масштабований на 18 міст України, представники органів самоврядування яких матимуть можливість прослухати тренінги та семінари за участю польських експертів.

 

За словами керівника проекту Даріуша Островскького, учасники тренінгів відвідають регіони Польщі, де вивчатимуть досвід розвитку місцевих громад. 10  найуспішніших учасників тренінгової програми матимуть змогу взяти участь у тижневому навчальному візиті в Польщі. Ця поїздка допоможе детально ознайомитися з польським досвідом, здебільшого в галузі підвищення інвестиційної привабливості. Для чотирьох обраних учасників проекту буде організований візит, під час якого протягом двох тижнів учасники зможуть поглибити отримані знання шляхом їх співставлення із реальними завданнями та позитивним досвідом в сфері підвищення інвестиційної привабливості польських міст.

 

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень долучиться до опрацювання тренінгових програм для учасників, а також сприятиме їх організації та проведенню.

Громадські контролери представили результати моніторингової кампанії «Декларації без декорацій»,   в якій дослідили стиль життя високопосадовців часів Януковича та виявили причини його невідповідності задекларованим статкам.

 

 

Саме тому громадські активісти України в рамках кампанії «Декларації без декорацій» зібрали та дослідили більше 400 декларацій посадовців, оприлюднені ними в 2011 та 2012 роках. Моніторингову ініціативу координує Transparency International Україна, а в коаліцію входять більше 40 громадських організацій, журналістських агенцій та індивідуальних розслідувачів з усієї країни. Перевірці підлягали декларації міністрів, голів ОДА, мерів обласних центрів, а також усіх їхніх заступників. Активісти зібрали дані в єдину базу та створили он-лайн мапу декларацій за 2011-2012 роки www.anticorruption.in.ua/declarations/map

 

Результати моніторингу виявили кричущі невідповідності стилю життя чиновників тим статкам, які вони задекларували.

 

 

 

Центральні органи влади
  1. У 500 разів - Едуард Ставицький (екс-міністр енергетики та вугільної промисловості України) сукупний дохід 123 070 грн та в членів сім’ї 2 552 688 грн. В банківських установах відповідно 155 771 та 85 3978 грн. Стиль життя родини Ставицьких за попередніми оцінками близько 800 000 000 грн.
  2. У 17 разів - Андрій Ігнатов (екс-заступник міністра доходів та зборів України) сукупний дохід 2 270 752 грн, вклав у банк у 2012 році – 37 858 964 грн. Фактичний стиль життя більший на 35 588 212 грн.
  3. У 9 разів - Артуро Бабенко (екс-заступник міністра оборони України),  сукупний дохід за 2012 рік становив 96 065 грн, придбав автомобіль марки Рorsche вартістю 880 000 грн. Стиль життя перевищив задекларовані доходи на 783 935 грн.
 
Місцевіорганивлади
  1. У 8 разів – Олександр Мальцев, (секретар Сімферопольської міської ради), офіційний дохід  59993 грн, фактичний стиль життя  478170 грн.
  2. У 5 разів – Маноліс Пілавов, (перший заступник Луганського міського голови), офіційний дохід 108115 грн, фактичний стиль життя  500000 грн.
  3. У 4 рази – Віталій Волошин,  (заступник голови–керівник апарату Одеської ОДА) сукупний дохід за рік 488897 грн, придбаву 2012 році 2 квартири на суму 1800000 грн.

Більше даних знаходиться на сайті : 

https://ti-ukraine.org/ 

 

Чому це стало можливим та як з цим боротися?

Проблема недостовірного декларування доходів можлива через існуючі до сьогодні прогалини в законодавстві, де взагалі відсутній контроль за майновими деклараціями службовців, відсутні механізми виявлення недостовірності даних, не передбачено санкцій за неправдиві дані. Максимальний розмір  штрафу за неподачу декларації становить смішні 435 грн.(25 неоподаткованих мінімумів громадян).

 Для того, щоб змінити цю ситуацію, громадянські активісти на чолі з Transparency International Україна та спільно з міністерством юстиції України вже розробляють нововведення на законодавчому рівні, які мають врегулювати конфлікт інтересів публічних службовців та запровадити ефективний фінансовий контроль за статками посадовців. Зокрема, вони передбачають:

Створення Національної комісії з питань запобігання корупції, до функцій якої буде входити перевірка декларацій службовців та їх фактичного способу життя.

Створення загальнодержавної електронної системи майнових декларацій службовців з вільним онлайн доступом до неї усіх охочих.

Значне посилення відповідальності як не за подання службовцями власних декларацій, так і за неправдиві відомості в них.

Рейтинг не доброчесних високо посадовців Житомирщини, у яких стиль життя перевищує офіційні доходи:

1.    Ржука Сергія Миколайович, екс-голови ОДА на 18 737 322,00 грн. або у 44 рази;

2.    Дейсана Миколи Миколайовича, екс-заступника голови ОДА на 1 980 021,00 грн. або у 19 разів, а за підсумками 2013 року на 1 606 579,00 грн. або в 5 разів;

3.    Кізіна Ярослава Дмитровича, голови ОДА на 684 734,00 грн. або в 11 разів;

4.    Олещенка  Миколи Миколайовича, екс-першого заступника голови ОДА на 928 311 грн. або у 6 разів;

5.    Семенець Галини Василівни, екс-першого заступника Житомирського міського голови на 909 976,00 грн. або у 6 разів;

6.    Леонченко Наталії Петрівни, екс-заступника міського голови / екс-секретаря Житомирської міської ради на 1 080 864,00  грн. або у 5 разів;

7.    Дмитренка Геннадія Васильовича, першого заступника голови ОДА на 879 950,00 грн. або у 4 рази.

8.    Куницького Віктора Генріховича, екс-заступника голови ОДА на 362 035,00 грн. або у 3 рази;

9.    Никитюка Олександра Андрійовича, екс – заступника голови – керівника апарату ОДА на 299 972,00 грн. або у 2,5 рази;

10. Кудряшова Петра Юрійовича, керуючого справами виконкому Житомирської міської ради на 303 618,00 грн або у 2,5 рази;

Не перевищує стиль життя офіційні доходи:

-       в заступника Житомирського міського голови Бочковського Олександра Миколайовича (43 000,00  грн. менше за офіційний дохід на 89 666,00 грн.). Разом з тим він не вказав в декларації оплати за утримання майна, тому підлягає до спонукання щодо фінансових зобов’язань;

-       в заступника голови ОДА Долгих Ярослава Дмитровича - Фактичний стиль життя Долгих Я.Д. становить: 368 000,00 грн., який менший за офіційний дохід на 320 106,00 грн;

-       в Цимбалюк Любові Володимирівни, секретаря Житомирської міської ради - менший за офіційний дохід на 1 092 107 ,00  грн.;

-       в першого заступника міського голови Сухомлина Сергія Івановича - менше за офіційний дохід на 87 000,00 грн.

Нова влада має бути прозорою

Коаліція моніторингових громадських організацій України нагадує всім представникам нової влади -  Посадовці, ми пильно за вами спостерігаємо! За законом Ваші декларації мають бути стати доступними не пізніше як через 30 днів від 1 квітня та містити лише правдиву інформацію. Будь-яка помітна розбіжність між задекларованим та реальним стилем життя стане відома усім. Ми Вас у цьому запевняємо!

Громадська кампанія з моніторингу стилю життя високопосадовців України здійснюється за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження» та Представництва Фонду Фрідріха Науманна в Україні.

 

Міська рада під керівництвом голови Володимира Хомка приховує найбільше інформації про доходи свого керівництва, порівняно з облрадою та облдержадміністрацією.

Якщо порівнювати Рівненську міську раду, обласну раду та адміністрацію, то найбільш відкритою серед цих структур у плані оприлюднення декларацій свого керівництва є обласна рада. Найзакритіша - міська рада.

Про це 22 травня у Рівному розповіли громадські активісти, презентуючи результати моніторингової кампанії «Декларації без декорацій».

- Зайшовши на сайт обласної ради, можна легко скачати копії декларацій голови та його заступників, розповідає заступник головного редактора Рівненського агентства журналістських розслідувань Антоніна Торбіч. -  В цих копіях відкрита уся інформація, передбачена законами, як керівників облради, так і членів їх сімей. Натомість на сайті Рівненської облдержадміністрації оприлююднені лише відомості з декларацій, тобто не копії документів, а виписки з них.

Як оприлюднюють доходи керівників на сайтах облради та облдержадміністрації.

Заступник голови Рівненської ОДА Юрій Приварський пояснює, чому в його декларації не зазначене жодне майно:

Але значно більшою проблемою оприлюднення доходів керівництва Рівненською ОДА активісти моніторингової кампанії називають те, що тут відмовилися оприлюднювати доходи членів сімей екс-керівників.

- В цьому ми переконалися, подавши запит в кінці квітня цього року, - каже Антоніна Торбіч. - В запиті попросили копії декларації про доходи колишнього керівництва адміністрації за 2011-2012 рік. Нас бентежило те, що в раніше оприлюдненій інформації про доходи екс-голови РОДА Василя Берташа не оприлюднювалася інформація про доходи його дружини. Також не було оприлюднено, кому належить будинок на у Рівному на Дачній, адже за В.Берташем з житлових площ офіційно обліковувалася тільки квартира 69 кв.м. Але в адміністрації, за підписом пана Приварського, нам надали знову ж таки лише відомості з декларацій Василя Берташа ,без доходів сім’ї.

Як Юрій Приварський пояснює чергову відмову надати передбачену законом інформацію:

{youtube}A-T7lP0fblA{/youtube}

Рівненська обласна рада,на відміну від адміністрації, вважає інформацію про доходи членів сімей високопосадовців абсолютно відкритою і не бачить законодавчих перешкод для її оприлюднення.

Керуючий справами Рівненської облради Василь Харчук пояснює, чому облрада вирішила максимально відкрито подавати інформацію про доходи своїх працівників:

{youtube}b2dsF7_DtBU{/youtube}

На думку активістів моніторингової кампанії, за закритістю інформації щодо доходів керівництва,обласну раду та адміністрацію “перевершила” міська рада.

- Якщо за 2012 рік мер Рівного В.Хомко дав вказівку не оприлюднювати доходи членів сімей своїх заступників, але оприлюднив принаймні доходи членів своєї сім’ї, то за 2013 рік Володимир Хомко, схоже, вирішив не заморочуватися грою у відкритість, і доходи своєї дружини, а також суму її рахунку в банку, мер приховав, - каже Антоніна Торбіч. - Так само мер не відображає в декларації будинок, де він тривалий час проживає з сім’єю, судячи з усього, через те, що він досі, вже понад 3 роки зареєстрований на сім’ю сестри. Ні мер, ні його заступники не вказують в деклараціях жодної інформації про фінансові зобов’язання.

{youtube}AZgtGg-gNGM{/youtube}

Таке приховування інформації, на думку активістів кампанії, може спричинити внесення недостовірних даних до декларацій або ж приховування частини інформації.

- Проблема недостовірного декларування доходів можлива через існуючі до сьогодні прогалини в законодавстві, де взагалі відсутній контроль за майновими деклараціями службовців, відсутні механізми виявлення недостовірності даних, не передбачено санкцій за неправдиві дані, - каже менеджер Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень (м. Чернігів) Максим Корявець. Максимальний розмір штрафу за неподачу декларації становить смішні 435 грн.(25 неоподаткованих мінімумів громадян).

{youtube}beGDbEYEiMU{/youtube}

Моніторингову ініціативу координує TransparencyInternational Україна, а в коаліцію входять більше 40 громадських організацій, журналістських агенцій та індивідуальних розслідувачів з усієї країни. Перевірці підлягали декларації міністрів, голів ОДА, мерів обласних центрів, а також усіх їхніх заступників. Активісти зібрали дані в єдину базу та створили он-лайн мапу декларацій за 2011-2012 роки.

"Інвестиційна привабливість розуміється як можливість для залучення інвестицій шляхом пропонування поєднання переваг місця розташування, які можна досягнути під час здійснення економічної діяльності. Райони, що пропонують поєднання факторів місця розташування, створюють найкращі умови для функціонування підприємств, тим самим притягуючи інвесторів", - такими словами розпочав свою презентацію Діаріуш Островський керівник проекту "Інновації, інформація, розвиток. Розширення співпраці та підвищення інвестиційної привабливості малих міст України". З 6 по 8 червня представники 18 малих міст України зібрались разом в Чернігові для того, щоб упродовж трьох днів познайомитися з досвідом польських партнерів. Усіх учасників об'єднує бажання отримати інформацію від тих, хто вже десятки років з успіхом залучає іноземні інвестиції.

Під час проведення семінару представники малих міст мали змогу детально ознайомитись з роботою та завданнями Агентства Розвитку Вроцлавської Агломерації. Діаріуш Островський детально розповів, яким чином працює Агенція. Похвалився роботою з такими знаними компаніями як: Google, HP, IBM, LG, Irevna, McKinsey, Nokia, Siemens, Networks, Volvo, Whirlpool, Wipro. В інвестиційних проектах цих компаній брало участь Агентство.

За словами учасників, такий проект - необхідний інструмент покращення співпраці з Європейським Союзом.

Реалізацією проекту займається Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень.