Догори

K2_WedAMEESTE_October+0300ROctAMEEST_WedAM2018

K2_WedAMEESTE_October+0300ROctAMEEST_Oct+03003EEST09 K2_WedAMEESTE_October+0300ROctAMEEST_2018EAMR

Від теорії до практики: результати дослідження професійної освіти в аграрному секторі України

Діяльність освітніх закладів аграрного спрямування в Україні дозволяє формувати належну пропозицію на ринку праці в сільськогосподарському секторі, але якість кадрового забезпечення потребує покращення. Такого висновку дійшли представники громадської організації «Центр транскордонного співробітництва» у рамках експертного дослідження «Оцінка існуючої ситуації у сфері регіональної професійної освіти в аграрному секторі в Україні», що було проведене серед 375 респондентів у 15 областях України.

Приблизно третина опитаних (39,6%) виставила посередні оцінки якості освітніх програм регіональних ПТНЗ аграрного спрямування. Двома найбільш гострими специфічними проблемами з випускниками учасники інтерв’ювання назвали   відсутність практичних навичок (62,2% респондентів) та відсутність ініціативи (53,8%).

Результати опитування виявили також відсутність комунікації та співпраці між профільними закладами освіти та бізнесом у питаннях підбору кадрів. Майже половина учасників опитування (47,6%) назвала пошук кваліфікованих працівників важким завданням, з них 20,9% оцінили його як «дуже важке». До того ж представники аграрного бізнесу активно не включені в процес підготовки фахівців, переважно не мають системної співпраці із професійно-технічними навчальними закладами і освітніми центрами.Дві третини учасників опитування (67,6%) зазначили, що така співпраця обмежується періодичними прийманнями бізнес-компаніями практикантів. Це відбувається переважно черезвідсутність стажу та досвіду (21,8% респондентів), низький рівень теоретичних знань та низьку кваліфікацію практикантів (17,3%), відсутність у бізнес-компаній бажання або мотивації виконувати наставницьку роботу (14,2%), низьку мотивацію практикантів до праці (12,9%), а також небажання бізнесу фінансувати практикантів (12,0%).

 

Найбільше критичних відгуків щодо роботи професійно-технічних навчальних закладів та освітніх центрів з боку респондентів отримала практична складова навчання. Так, студенти та випускники акцентували увагу на проблемі відсутності необхідних навчальних інструментів та сучасного обладнання, обмеженої кількості навчальних годин на практичні заняття. Загалом з боку респондентів існує потужний запит на збільшення практичного компоненту навчання з акцентом на опанування сучасних агротехнологій та техніки.

Результати опитування у подальшому будуть враховані при підготовці рекомендацій щодо реформування вітчизняної професійної сільськогосподарської освіти.

Більш детально про результати опитування можна дізнатись за посиланнями Звіт 1, Звіт 2.

Довідково: проект «Сприяння регіональній професійній освіті у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій в країнах Східного партнерства» отримує підтримку через схему регрантингу Форуму громадянського суспільства Східного партнерства та фінансується Європейським Союзом в рамках його підтримки громадянського суспільства в регіоні. У рамках схеми регрантингу Форум громадянського суспільства Східного партнерства підтримує проекти своїх членів, які сприяють досягненню місії та цілей Форуму. Загальна сума для конкурсу 2018 року складає 250 000 євро. Гранти доступні для ОГС країн Східного партнерства та країн ЄС. Основними напрямками підтримки є демократія та права людини, економічна інтеграція, навколишнє середовище та енергетика, контакти між людьми, політика в галузі соціальної та трудової політики.

Проект спрямований на покращення регіональної професійної освіти у сфері сільського господарства країн Східного партнерства. Метою даної ініціативи є вивчення потреб регіональної професійної освіти аграрного спрямування, розробка рекомендацій щодо подальшого вдосконалення програм професійної освіти на регіональному рівні у країнах-учасницях Східного партнерства (зокрема, Україні, Молдові та Грузії), а також просування реформ у країнах Східного партнерства у сфері професійної освіти, посилення регіональної співпраці та ефективного формування державної політики.