Догори

K2_ThuAMEESTE_March+0300RMarAMEEST_ThuAM2018

K2_ThuAMEESTE_March+0300RMarAMEEST_Mar+03004EEST09 K2_ThuAMEESTE_March+0300RMarAMEEST_2018EAMR

Published in Publications

"Дипломатична війна" між РФ та Заходом: чи очікувати наслідків для Москви?

Поглиблення "дипломатичної війни" між країнами Заходу та Росією, що спостерігається на сьогоднішній день, в короткостроковій перспективі навряд чи призведе до суттєвого посилення економічних санкцій проти РФ та прискорення вирішення т.зв. «українського питання». Дипломатичний скандал, що нещодавно виник між Великобританією та Росією, російське керівництво намагатиметься максимально використати у власних внутрішньо- та геополітичних інтересах, традиційно продовжуючи "гру на підвищення ставок" з метою схилення Заходу до вироблення прийнятного для РФ "компромісу" у сфері безпеки.

Незважаючи на безпрецедентні заходи більшості західних країн в дипломатичній сфері, що виявилися у видворенні з території своїх держав значної кількості російських дипломатів, реальне посилення економічних санкцій проти РФ знаходиться під великим сумнівом. Серед основних причин такого висновку є наступні:

  • ряд країн-членів Європейського Союзу не зацікавлені в остаточному розриві економічних зв’язків із Росією через значну залежність їх економічних систем від РФ;ряд країн-членів Європейського Союзу не зацікавлені в остаточному розриві економічних зв’язків із Росією через значну залежність їх економічних систем від РФ;
  • в деяких країнах ЄС продовжує функціонувати доволі впливове проросійське лобі, яке здатне заблокувати будь-яке рішення щодо посилення санкційного тиску на РФ;
  • західні лідери не готові до кардинальних кроків по відношенню до РФ через високі ризики розбалансування світової системи безпеки та започаткування незворотних процесів у самій Росії.

Президент РФ та його найближче оточення чудово розуміють, що через реалізацію нинішньої зовнішньої політики проблем у Росії стає все більше, і їх потрібно певним чином вирішувати. В той же час, російська система влади побудована таким чином, що не дозволяє В.Путіну робити будь-які кроки, що можуть бути розцінені російським населенням як "слабкість" або "нездатність протистояти тиску Заходу". Особливо це стає актуальним, з огляду на використання лідером РФ т.зв. "ура-патріотичної" риторики під час передвиборчої кампанії 2018 року. Президент РФ та його найближче оточення чудово розуміють, що через реалізацію нинішньої зовнішньої політики проблем у Росії стає все більше, і їх потрібно певним чином вирішувати. В той же час, російська система влади побудована таким чином, що не дозволяє В.Путіну робити будь-які кроки, що можуть бути розцінені російським населенням як "слабкість" або "нездатність протистояти тиску Заходу". Особливо це стає актуальним, з огляду на використання лідером РФ т.зв. "ура-патріотичної" риторики під час передвиборчої кампанії 2018 року. 

Враховуючи це, слід очікувати, що ситуація, яка склалася у відносинах Росії з країнами Заходу на чолі з Великобританією, буде використана Кремлем у наступних напрямках:

  • посилення антизахідної риторики всередині РФ, що, в свою чергу, буде використовуватись для обґрунтування непопулярних кроків у різноманітних сферах, зокрема у бюджетній, соціальній та військовій;
  • затягування процесу вирішення конфлікту на Донбасі, зокрема в контексті досягнення компромісу щодо питання введення миротворчих сил ООН;
  • активізація роботи щодо поглиблення політичного та економічного співробітництва РФ із Китаєм та Індією, які, як правило, займають нейтральні позиції щодо резонансних подій у світі; - чергове посилення акцентів на ядерному потенціалі Росії, "з думкою якою слід рахуватися";
  • чергове посилення акцентів на ядерному потенціалі Росії, "з думкою якою слід рахуватися";
  • цілеспрямоване посилення "розколу" в країнах Заходу, в першу чергу серед країн-членів Європейського Союзу, шляхом спекуляцій на темі "тиску США та Британії на інші західні держави з метою досягнення власних геополітичних інтересів".

З метою досягнення вищевказаних цілей та реалізації поставлених завдань, окрім традиційних пропагандистських ЗМІ на території РФ та окремих західних держав, Кремлем будуть активно використовуватись різноманітні російські "наукові" та "аналітичні" структури на зразок Російського інституту стратегічних досліджень, Російської ради з міжнародних справ, Фонду досліджень світової політики, Ради із зовнішньої та оборонної політики Росії, а також т.зв. "висококваліфіковані політологи та експерти-міжнародники".

Борис Уваров,

експерт Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень