Догори

2018 року в м. Києві відбудеться круглий стіл, під час якого будуть представлені проміжні результати дослідження стану, тенденцій та перспектив системи професійно-технічної освіти в Україні, що готує фахівців для галузі сільського господарства.

Опубліковано в Новини фонду

5 лютого 2009 року Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень спільно з Управлінням внутрішньої політики Чернігівської обласної адміністрації був проведений круглий стіл на тему: «Європейська та євроатлантична інтеграція України: здобутки 2009 року». Захід проводився рамках реалізації проекту «Європейські зустрічі на Поліссі» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

В роботі круглого столу взяли участь представники органів державної влади, громадського сектору, а також журналісти. Спеціальним запрошеним учасником заходу став директор Координаційного бюро європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету міністрів України Вадим Трюхан.

У своїй доповіді, присвяченій стану і перспективам європейської та євроатлантичної інтеграції України, В. Трюхан зупинився на тих міфах, які спотворюють реальну інформаційну картину в царині європейської інтеграції. Зокрема, керівнику координаційної інституції вдалося переконати присутніх в тому, що міфи про інституційну кризу Європейського Союзу, шкідливість зони вільної торгівлі з ЄС для економіки України, а також безперспективність для України «Східного партнерства» не витримують жодного зіставлення з реальністю.

В 2008-2009 рр. було значно інтенсифіковано діалог Європейського Союзу з Україною, про що може свідчити результативність переговорного процесу в рамках підготовки нової угоди між ЄС та Україною у формі Угоди про асоціацію. В листопаді 2009 року набув чинності Новий порядок денній асоціації Україна-ЄС, досягнуто значних успіхів в секторальному співробітництві з Євросоюзом.

Не витримують критики, на думку В. Трюхана, і суспільні стереотипи по відношенню до НАТО. Втім, причиною цього може бути недостатня поінформованість населення України про Північноатлантичний альянс і форми співпраці з Україною.

В цілому, на переконання директора Координаційного бюро, інтеграція України до європейського та євроатлантичного цивілізаційного простору з одночасним розвитком динамічних відносин з іншими потужними світовими гравцями допоможе нашій країні адаптуватися до глобальних змін та посісти гідне місце на світовій арені.

На думку Олега Мирошніченка, аналітика з питань європейської інтеграції Міжнародного центру перспективних досліджень, Україна має більше уваги звертати на досвід країн Центрально-Східної Європи та Західних Балкан щодо виконання угод про асоціацію з ЄС. Проведене експертом дослідження вказало, що багато з нормативних та інституційних форм європейської інтеграції цих країн може бути ефективно використане в Україні.

Юрій Музика, заступник начальника управління внутрішньої політики Чернігівської обласної державної адміністрації, продовжуючи думку попередніх доповідачів, наголосив на необхідності комплексного підходу до належного інформування громадськості з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України. В Чернігівській області  відповідні структури органів державної влади проводять роботу з поширення інформації про інтеграційні процеси у відповідності до Державних програм. В той же час, у фокусі уваги на даний час знаходиться питання щодо проведення просвітницької роботи на рівні районів області на сільських територій. В цьому контексті, розроблена обласна програма інформування про європейську та євроатлантичну інтеграцію із залученням можливостей громадських організацій та підприємців.

На думку Юрія Вдовенка, віце-президента Поліського фонду, голови Чернігівського обласного осередку Української Асоціації Європейських Студій, європейська інтеграція України має також розглядатись через призму інтеграції українських регіонів у відповідні європейські регіональні структури. Наразі ситуація з набуттям членства областей України в таких об’єднаннях є незадовільною.

Президент громадської організації «Євроклуб» Юрій Ткач в своєму виступі акцентував увагу присутніх на необхідності активізації роботи з висвітлення європейської та євроатлантичної тематики в рамках діяльності шкільних євроклубів. Не дивлячись на той факт, що в значній частині загальноосвітніх шкіл Чернігівщини були створені євроклуби, ставлення до них з боку вчителів є досить легковажне і формальне. Тому, робота зі шкільною молоддю має стати пріоритетом на порядку денному інформування громадськості про відносини України з ЄС та НАТО.

Підбиваючи підсумки обговорення, президент Поліського фонду  Геннадій Максак відмітив важливість об’єднання зусиль органів влади і громадськості у питанні побудови ефективної інформаційно-просвітницької кампанії, яка б змогла покращити рівень суспільної підтримки державного курсу на зближення з Європейським Союзом та Північноатлантичним альянсом.

Опубліковано в Новини фонду

На початку роботи круглого столу експерт Центру політичного аналізу та виборчого консалтингу Михайло Шелеп коротко ознайомив присутніх з ідеєю проекту та результатами, які планується досягти. Мета, що поставили перед собою експерти, є достатньо  амбітною – дослідити ефективність діяльності місцевих рад після 2010 року в 5 областях України. 

Далі президент Поліського фонду Геннадій Максак представив результати моніторингу роботи місцевих рад на Чернігівщині з моменту їх обрання.  Дослідженню згідно з вибіркою підлягала активність 18 народних обранців: по 6 з Чернігівської обласної ради, міських рад м. Чернігова та Ніжина.  Ефективність роботи кожного з депутатів перевірялась за різними джерелами: це контент-аналіз ЗМІ, аналіз стенограм сесійних засідань рад і особисте опитування цих членів депутатського корпусу. Незважаючи на труднощі в комунікації з депутатами та окремими радами, попередній звіт за результатами моніторингу показав чітку картину роботи кожного з них, а в цілому також дав картину діяльності відповідних рад. Кожному депутатові були притаманні окремі інструменти в роботі з громадою, в той же час, існує ще багато можливостей для вдосконалення та поповнення інструментарію. Загальний висновок став логічним: депутат працює не в залежності від того, як він обирався  (в одномандатному чи багатомандатному окрузі), а залежно від його особистих якостей та бажання працювати з громадянами, відстоювати їх інтереси.

Неоптимістичну картину описав і експерт Поліського фонду Максим Корявець, який оприлюднив результати опитування мешканців міст Чернігів та Ніжин, що проводилось з метою визначення рівня обізнаності виборців про діяльність депутатів місцевих рад. В цілому і мешканці обласного центру, і жителі Ніжина продемонстрували дуже низьку обізнаність щодо роботи депутатів міських рад.  Лідерство за згадуваннями посіли не депутати, а міські голови - 15,0% ніжинських та 6,5% чернігівських респондентів згадали саме їх. Непоодинокі випадки, коли респонденти називали прізвища народних депутатів та депутатів обласної ради. Загалом, лише 21,3% опитаних змогли правильно назвати своїх обранців в міських радах (при цьому в Чернігові – 14,5%; Ніжині – 35,0%).

Під час обговорення результатів досліджень Поліського фонду учасники круглого столу зупинялися на різних аспектах роботи рад та самих депутатів. Депутати Чернігівської міської ради Юрій Тарасовець та Олександр Мельник розповіли про власний досвід організації звітування та роботи з громадянами.  Руслан Волощук, депутат районної ради в м. Чернігові, говорив про досвід роботи міської ради перших трьох скликань, порівнюючи його з роботою міськради поточного скликання. 

Начальник відділу зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради Ірина Соломаха відмітила покращення роботи ЗМІ з питань висвітлення діяльності депутатського корпусу, а також засвідчила готовність надавати допомогу депутатам чи політичним партіям у проведенні комунікації з мешканцями міста.

Експерт Юрій Паперний зупинився на особливостях роботи окремих фракцій Чернігівської обласної ради та методах їх активізації.  Експерт Сергій Соломаха, в свою чергу, запропонував скоротити термін роботи депутатів міської дари до 2-3 років з метою активізації їх діяльності та покращення ефективності роботи з громадянами. 

За результатами обговорення до звіту будуть внесені певні корективи, а саме дослідження стане основою для вироблення рекомендацій щодо покращення діяльності місцевих депутатів у частині організації їх роботи з виборцями. 

Контактна особа щодо проекту в Чернігові:  Євгеній Романенко, Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень.

Опубліковано в Новини фонду

5 червня 2012 року об 11:00 в Експертному клубі «Чиста політика», що за адресою м. Чернігів, вул. Полуботка, 6-а, відбудеться круглий стіл на тему: «Вплив податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів Чернігівської області: результати аналізу та пошук перспектив».

Захід відбудеться в рамках проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», який реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Під час круглого столу організатори представлять експертні висновки щодо впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів та роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів бюджетів різних рівнів на прикладі Чернігівської області.

Також до обговорення будуть запропоновані рекомендації з удосконалення системи місцевого оподаткування, розроблені на основі аналізу.

До участі запрошуються представники фінансових відділів та управлінь органів влади та самоврядування Чернігівщини, громадські експерти, представники місцевих засобів масової інформації. 

Контактна особа: Корявець Максим  e-mail: pfirs@ukr.net, тел.: +380635794655  

Метою проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», який реалізується за підтримки програми Посилення впливу громадянського суспільства Міжнародного фонду «Відродження», є оцінка впливу податкової реформи в Україні на  роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів Чернігівського регіону.

Опубліковано в Новини фонду

Під такою назвою 31 серпня Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень провів «круглий стіл», який став черговим кроком у реалізації проекту «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні», метою якого є напрацювання рекомендацій до законопроекту «Про місцевий референдум» та їх імплементація через мобілізацію зусиль регіональних експертів.

До участі у «круглому столі» були запрошені представники громадських організацій, політичних партій, органів влади, ЗМІ та кандидати в народні депутати.

Відкриваючи захід, Геннадій Максак, керівник Поліського фонду, повідомив, що ініціатива  «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується у 8 областях під загальною координацією Лабораторії законодавчих ініціатив, яка безпосередньо співпрацює з представниками Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради України. Проект реалізується в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

За словами Євгенія Романенка, керівника проекту, учасники коаліції для досягнення мети сконцентрували свої зусилля у двох основних напрямах: промоційному та аналітичному. Так,  в рамках аналітичної складової проекту проведені фокус-групові дослідження та експертні опитування, які узагальнені Лабораторією законодавчих ініціатив в конкретні рекомендації та поширені, зокрема, і в регіональному інформаційному просторі. Промоційний напрямок включав інформування місцевих експертних кіл про дієвий інструмент прямої демократії – місцевий референдум та проведення великого промо-заходу – міні-референдуму в м. Чернігові. «Сьогоднішній захід є продовженням роботи по актуалізації тематики місцевих референдумів в експертному середовищі. Наразі ми з приємністю можемо констатувати факт розширення кола прихильників цього інструменту прямої демократії: представники політичних сил та окремі кандидати активно артикулюють питання референдумів на місцевому рівні, висловлюють готовність включати його до передвиборних програм», – повідомив Євгеній Романенко.

В рамках «круглого столу» учасникам було запропоновано висловити свої думки щодо готовності територіальних громад області застосовувати інструмент місцевого референдуму, наявності в регіоні структур, здатних ініціювати та провести цей великий захід. Крім того, експертам пропонувалося окреслити коло питань, які можна винести на місцевий референдум.

Головна теза, яку підтримали під час дискусії практично всі учасники заходу – наразі місцеві громади лише наближаються до повного розуміння суті та змісту інструменту референдуму. Однак на сьогодні є можливість використати переваги, які надасть майбутній закон. На думку Станіслава Тавлуя, заступника голови правління Центру “Апельсин”, достатньо 5-7% активного населення території для реалізації переваг та досягнення відчутних змін. Лунали думки і щодо необхідності продовження інформаційної кампанії серед широких верств населення та створення умов, які унеможливили б маніпулятивне застосування механізму місцевого референдуму будь-якою зі сторін. «Закон про місцеві референдуми повинен стати «запобіжником»  для влади при прийнятті рішень, а, отже, потрібно передбачити обов’язкову імплементація результатів» - підкреслив Павло Пущенко, керівник ЧОЦ «Ініціатива». На необхідності впровадження системи контролю за дотримання норм майбутнього закону з передбаченням чіткого механізму врахування результатів волевиявлення громади наголосив іРоман Семешко, помічник-консультант народного депутата України.

У підсумку «круглого столу» учасники підтримали заклик організаторів залучитися до кампанії лобіювання напрацьованих в рамках проекту рекомендації через підписання звернення до профільного комітету ВРУ.

Довідково:

Проект «Реформа інституту місцевого референдуму: участь громадян в урядуванні» реалізується Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень в межах спільної ініціативи Pact Inc., Міжнародного фонду «Відродження» та Фонду Східна Європа.

                                                                                                                                                                                                                           

Реалізація компоненту «Підтримка місцевих ініціатив» програми «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що виконується Pact Inc., стала можливою завдяки щирій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), та фінансовій підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

Опубліковано в Новини фонду