Догори

Показати матеріали по тегу: ЄС

З 21 по 23 листопада 2016 року в м.Одеса проходить триденний семінар, організований Інститутом європейської політики (Берлін, Німеччина), Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень та Одеською обласною організацією ВГО «Комітет Виборців України» за підтримки Федерального Закордонного Офісу Німеччини.

Опубліковано в Новини фонду

12 січня в Чернігівському Навчально-методичному центрі профспілок Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень проведено другий „круглий стіл” в рамках загальнонаціональної кампанії з підготовки Форуму Громадянської Асамблеї України. Тема заходу - „Європейський вибір України та громадянське суспільство”.

Участі у роботі «круглого столу» взяли представники громадських організацій м. Чернігова, представники політичних партій та органів місцевого самоврядування.

Під час заходу експерти обговорили проблеми самоідентифікації українців в контексті європейської інтеграції, висловили бачення шляхів розвитку країни та ролі громадського сектору в самоорганізації та самоструктуризації українського суспільства.

В обговоренні питання розвитку інтеграційних процесів учасники «круглого столу» висловили думку про те, що поступ в Європу на сьогодні потребує не стільки успіхів у процесі поглиблення інтеграційної співпраці з ЄС, скільки зміни моральних цінностей кожного українця. Водночас, на думку експертів, Україна має зберегти свою національну ідентичність. Голова Чернігівського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Василь Чепурний відзначив: «Нам не слід перейматися питаннями асоціацій, ЄС, НАТО і так далі. Відродження розуміння базових ціннісних характеристик і орієнтирів, які у нас є як у європейської нації, – це головне завдання».

Окреслюючи шляхи подальшого розвитку країни експерти значну увагу приділили питанню необхідності становлення дієвого місцевого самоврядування. Учасники «круглого столу» наголосили, що децентралізація прийняття рішень, концентрація зусиль влади на вирішення проблем конкретної територіальної громади та залучення до цієї роботи місцевих громадських організацій не тільки сприятиме розвитку території, але й дозволить кожному мешканцю міста відчувати себе його частиною, бути відповідальним. На думку Романа Семешка, керівника ЧОГО «Україна майбутнього», інститут місцевого самоврядування – це один з основних механізмів розвитку країни.

Обговорюючи питання самоорганізації територіальних громад, експерти відзначили важливість підтримки з боку громадського сектору ініціативних груп громадян у вирішення проблем конкретного колективу, будинку, території. При цьому вагомим чинником активізації громадськості було названо поширення позитивного досвіду вирішення локальних проблем та навчання механізмам захисту прав і інтересів.

Напрацьовані пропозиції експертів передано до оргкомітету з підготовки та проведення Форуму Громадянської Асамблеї України для формування порядку денного заходу.

Джерело:

Євгеній Романенко,

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень,

0462-661-127

 Довідково:

Громадянська Асамблея України (ГАУ) є відкритою ініціативою різноманітних громадських організацій, яка утворена для формування та оприлюднення найважливіших позицій представників громадянського сектору щодо стратегічних проблем українського суспільства. Фактично ГАУ є щорічним Всеукраїнським форумом НУО. Більше про ініціативу можна дізнатись із сайтуwww.gau.org.ua.

Опубліковано в Новини фонду

20 грудня 2013 року в м. Києві Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень провів підсумкову прес-конференцію проекту «Зона вільної торгівлі з ЄС: очікування регіонів напередодні підписання Угоди про Асоціацію», який реалізовано Поліським фондом (м. Чернігів) у співпраці з Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій (м. Київ), другою робочою групою Української національної платформи Східного Партнерства та Асоціацією регіональних аналітичних центрів за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

За словами Геннадія Максака, президента Поліського фонду, проект був спрямований на розгортання на регіональному рівні широкої дискусії щодо викликів та переваг створення Поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі між Україною та  ЄС (ПВЗВТ) напередодні підписання Угоди про асоціацію. Особливістю проекту стало залучення до обміну думками експертів з регіонального бізнес-середовища, місцевих споживачів, представників владних установ, політиків, громадських активістів, науковців. Тобто до неупередженого, прагматичного обговорення наслідків та ризиків ПВЗВТ були широко залучені представники місцевих громад.

«Підготовка та реалізація проекту проходили на тлі позитивних очікувань щодо результатів Вільнюського самміту. Але, незважаючи на непідписання Угоди про асоціацію, напрацьовані нами матеріали та пропозиції не тільки не втрачають своєї актуальності, але й можуть бути використані для обґрунтування необхідності подальшого поглиблення економічної інтеграції з країнами-членами Європейського Союзу», – зазначив Геннадій Максак.

«Проведення дискусійних «круглих столів» у 14 областях засвідчило, що напередодні Вільнюського самміту в регіональних експертних колах переважала думка про економічну доцільність подальшого поглиблення економічної співпраці з Європейським Союзом», – повідомив Євгеній Романенко, віце-президент Поліського фонду. Під час дискусій в різних регіонах експерти доходили спільних висновків про те, що найбільший зиск від створення ПВЗВТ матимуть споживачі та великий бізнес. Серед безпосередніх переваг найчастіше згадувалася спрощення доступу вітчизняних виробників на європейські ринки, зростання обсягів експорту до країн ЄС. Регіональні експерти відзначали, що поліпшення інвестиційного клімату стане результатом впровадження прозорих „правил гри” та проведення інституційних реформ на загальнонаціональному рівні. Між тим ПВЗВТ несе для регіональних економік і низку викликів, найбільш очікуваними з яких є необхідність модернізації існуючих підприємств та впровадження європейських стандартів якості товарів і послуг.

Експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віктор Гречин, який в якості запрошеного експерта брав участь у „круглих столах”, висловив розчарування тим, що Угоду про асоціацію не було підписано на саміті у Вільнюсі.

„У переважній більшості очікування громадськості у регіонах з приводу запланованого підписання Угоди про асоціацію між Україною і ЄС були самими позитивними. Більшість експертів, представників бізнесу і держслужбовців розуміли, що підписання Угоди про асоціацію саме по собі не вирішить наявних економічних проблем, однак створить таке законодавче і інституційне поле, на якому працювати, займатися бізнесом буде простіше і рентабельніше – через більшу прозорість, створення рівних умов для всіх учасників ринку, зниження монополізації в окремих секторах економіки тощо. Завдяки тому, що відоме Розпорядження КМУ №905-р було опубліковане в останні йдень „круглих столів”, інтрига не була похована передчасно, і 21 листопада у Луганську ми мали змогу пересвідчитись, що громадськість цього східного регіону України має такі само оптимістичні очікування напередодні підписання Угоди про асоціацію і утворення ПВЗВТ, як і більшість обласних громад України. Базуючись на вибірці із 14 областей, ми можем зробити висновок про наявність самої широкої підтримки підписання Угоди про асоціацію населенням України – хотілось би, щоб чинними керівниками держави цей факт був мудро врахований”, – зазначив Віктор Гречин.

Директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський підсумував виступи інших учасників, відзначивши важливість і корисність громадських обговорень актуальних економічних питань, що стоять перед державою.

„Питання підписання чи непідписання Асоціації з ЄС належить до тих, що визначають архітектуру економічної політики держави у довгостроковому періоді. Важливість цього питання мала би змусити осіб, від яких залежить прийняття важливих рішень, максимально врахувати економічну складову і відмежовуватися від надмірного волюнтаризму чи політизації. Ми вважаємо, що суттєвих пересторог економічного характеру для непідписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі не було. Якщо є інтерес у проведенні додаткових досліджень – такі дослідження можна провести, але знову ж таки – необхідно проводити ґрунтовний аналіз, дотримуючись наукової методології, будь-яка політизація чи необґрунтовані висновки тут є неприпустимими”, – підкреслив Ігор Бураковський.

Проект засвідчив, що на регіональному рівні є гостра потреба в подальшому об’єктивному та неупередженому обговоренні економічної складової поглиблення співпраці з ЄС на основі кількісного аналізу наслідків створення ПВЗВТ. При цьому існує запит саме на аналітику та рекомендації в розрізі економіки окремих областей, що зумовлюється передусім специфікою регіональних проблем. Запитувачами такої інформації є як місцеві органи влади, так і бізнес, громадськість, науковці. Відсутність кількісних оцінок ефектів наслідків та викликів ПВЗВТ для окремих регіонів гальмує формування суспільного запиту на вектор подальшої інтеграційної політики України, сприяє політизації процесу підписання Угоди про асоціацію.

Опубліковано в Новини фонду