Догори
Поліський фонд

Поліський фонд

Представники від громадськості, влади та експертного середовища 25 вересня, взяли участь в обговоренні «Перебіг виборчої кампанії та підготовка області до дня голосування», яке було організоване Дискусійним клубом «Експертна думка», Громадянською мережею ОПОРА, а такожїї регіональним партнером – Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень.

Результати дослідження, ініційованого Львівським представництвом «Громадянської мережі ОПОРА», були презентовані членами Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень сьогодні, 11 листопада, у дискусійному клубі «Експертна думка». Їх результати дозволили оцінити і порівняти публічність муніципалітетів у цілому, а також сформувати окремий рейтинг публічності міських голів, виконавчих органів та депутатського корпусу.

6 листопада в конференц-залі Чернігівської обласної ради аналітичним центром «Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень» було проведено міжнародну конференцію, присвячену перспективам розвитку міждержавних відносин України та Республіки Білорусь у нових політичних та економічних реаліях. Захід відбувся за підтримки Регіонального Представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі.

Понеділок, 20 січня 2014 17:59

Чи буде прапор в ЧЄ?

Декілька місяців тому питання використання європейського стягу у різних містах України розглядалося як владне рішення символічного порядку. Його лобіюванню сприяла консолідація більшості політичних таборів у дотриманні зовнішньополітичного вектору країни. На момент призупинення урядом підготовки до асоціації з ЄС, а отже, і згортання євро-пропагандистської кампанії, ряд міст, у тому числі і Чернігів, ухвалили згадане рішення. Реакція деяких муніципалітетів на дії уряду та нову риторику влади була різною.

Стягові рішення – гарний приклад «ініціативи знизу». Каталізатором їх просування в різних регіонах України став досвід першопрохідників – Сумської міської ради, де ініціатором розгляду відповідного проекту був випускник Української школи політичних студій (УШПС), депутат фракції «Рідне місто» Олександр Хоруженко.

«Ці рішення – це символічні речі. Багато хто критикує, але я не перестаю переконувати колег, що за символами мають йти справи, - запевняє Ігор Когут, директора УШПС, – вони мають велике значення на формування європейської ідентичності та свідомості українців. Ця ініціатива важлива для мене, бо вийшла з середовища Української школи політичних студій і підтримана ним».

Отже, з квітня 2013 року обласні та районні центри України ухвалюють рішення про використання прапору Європи поряд із національним. Як показує практика Чернігівщини, цей процес триває і донині. Так, рішення Ніжинської міської ради від 9 січня 2014 року запроваджує практику використання євростягу у День Європи та під час проведення урочистих заходів за участю міжнародних делегацій. Фабула цілком зрозуміла та логічна з огляду на напружену ситуацію в країні та новий зовнішній курс. Делікатною у своїх «європейських прагненнях» була і Чернігівська обласна рада, приймаючи подібне рішення під час 15 сесії 6 скликання з подачі депутата Журмана. Чого не скажеш про Чернігівську міську раду, депутатський корпус якої 30 вересня 2013 року прийняв рішення з запровадження практики використання прапора Європи під час державних свят та проведення урочистих заходів на території міста Чернігова. Нагадаємо, що найближче державне свято – День Соборності України (22 січня).

Робота над помилками

До Вільнюського саміту серед противників такого рішення повсюдно були комуністи, а також деякі регіонали. Керуючись буквою закону, депутати та активісти у своїх зверненнях апелювали до норм, які не містять прямої заборони щодо використання прапору Європи поряд із національним стягом. А саме:

Стаття 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 16 січня 2003 року N 1-рп/2003: державні символи України нерозривно пов'язані за своїм змістом з її державним суверенітетом. Державні символи є підтвердженням факту існування держави, її суверенітету та спрямовані на зміцнення її авторитету, зокрема під час проведення урочистих заходів та офіційних церемоній. Держава встановлює порядок використання державних символів та належну систему їх правового захисту, за яких забезпечується повага та гідне ставлення до державних символів.

Нині ж муніципалітети деяких регіонів вдаються до «роботи над помилками» в контексті нових політичних вітрів. Так, 27 грудня 2013 року відбулося судове засідання Рівненського окружного адміністративного суду. Прокуратура міста виступила з вимогою визнати незаконними рішення «Про підняття у місті Рівного прапора Європи», яку врешті адміністративний суд задовольнив. Через півроку після ухвалення подібного рішення прокинулася і прокуратура міста Тернополя з такими ж намірами.

Волинські ЗМІ в кінці 2013 року повідомляли, що Луцький міський голова особисто був допитаний прокурором міста на предмет проєвропейських рішень міськради. Мова не тільки про використання європейського стягу, але і про таблички з такою ж символікою на в'їздах у місто. Проте, за повідомленняВолиньPOST, День Соборності мешканці міста зустрічатимуть з прапором Європи біля приміщення міської ради.

Тест на щирість

На даний момент рішення Чернігівської міської ради, прийняте під час 33 сесії, не скасовувалося ні судовими інстанціями, ні самим депутатським корпусом. Така сама ситуація в м. Корюківка та м. Мена. Проєвропейські прихильники покладаються на адекватну реакцію відповідальних виконавців та, як наслідок, виконання рішень міської ради. Разом з тим не варто виключати спекулювання законодавчими шпаринами.

Так, в українському законодавстві термін «використання прапора» відсутній. Тлумачний словник трактує «використовувати» як застосовувати, вживати що-небудь з користю, користуватися чимось. Інтерпретувати цю дію влада може і на свою користь, а саме – без зайвої демонстрації та привернення уваги! Проте, відповідно до міжнародного етикету, процес використання прапору здійснюється шляхом вивішування на будинках чи флагштоках біля офіційних приміщень.

Крім всього, рішення Чернігівської міської ради є аналогом того, що було прийнято в м. Суми за одним виключенням. Воно не містить додаток із виключним переліком дат використання прапору Європи. Хоча останній містився в проекті рішення, яке лобіювали громадські активісти. З якою метою міська влада вдалася до цього - час покаже.

Постскриптум

На питання, як виконують майже ідентичне рішення виконавчі органи Сумської міської ради, його ініціатор пан Хоруженко відповідає з подивом: «Ми прапор не знімали - висить собі по всьому місту з початку вересня. На міській раді, навколо центральної площі, навколо центрального парку, театру, навпроти кабінету губернатора... Та кругом! І знімати більше не будемо ніколи!».

Ольга Рись

 1.12.2011 року

Контактна особа: Корявець Максим, e-mail:pfirs@ukr.net, тел.:
+380635794655

5 грудня 2011 року о 14:00 в Експертному клубі «Чиста політика», що за адресою м. Чернігів, вул. Полуботка, 6-а, відбудеться
прес-конференція «Залучаємо громаду до моніторингу впливу податкової реформи на місцеві бюджети». Організатором прес-конференції є Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувається за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

У ході заходу президент Поліського фонду Геннадій Максак презентує новий проект «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів».  Керівник проекту Максим Корявець розповість про заплановані проектні заходи. Експерт проекту Максим Забаштанський повідомить про зміст аналітичної частини.

До участі у заході запрошуються представники засобів масової інформації та всі зацікавлені особи.

Метою проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки програми Посилення впливу громадянського суспільства Міжнародного фонду «Відродження», є оцінка впливу податкової реформи в Україні на  роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів Чернігівського регіону.

5 грудня 2011 року о 14:00 в Експертному клубі «Чиста політика» відбулася прес-конференція «Залучаємо громаду до моніторингу впливу податкової реформи на місцеві бюджети». Захід було присвячено початку реалізації нового проекту Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів».

Організатором прес-конференції виступив Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень. Захід відбувся завдяки підтримці Міжнародного фонду «Відродження».

Представники Поліського фонду міжнародних та регіональних досліджень поетапно охарактеризували основні заходи, які планується реалізувати у рамках проекту для досягнення його головної мети - оцінити вплив податкової реформи в Україні на  роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів Чернігівського регіону шляхом громадського моніторингу фінансової самостійності місцевих бюджетів Чернігівської області, Чернігівського району та міста Чернігова.

Під час заходу президент Поліського фонду Геннадій Максак  наголосив на важливості впровадження проекту для ґрунтовного аналізу ефективності податкової реформи на обласному районному та міському рівнях.  Керівник проекту Максим Корявець повідомив про основні проектні заходи. Експерт проекту Максим Забаштанський повідомив про зміст аналітичної частини проекту.

У рамках проекту буде забезпечено реалізацію трьох основних етапів: збір інформації; аналітичний етап; адвокаційний етап. Виконання перших двох етапів передбачає: -  проведення аналізу змін у податковому законодавстві на національному рівні щодо  можливостей його впливу на формування доходів місцевих бюджетів;

-  здійснення аналізу місцевих нормативно-правових і рганізаційно-розпорядчих рішень, що стосуються бюджетного процесу на рівні ернігівської області, Чернігівського району, міста Чернігова та їх впливу на здійснення місцевої податкової політики;

-  здійснення моніторингу виконання дохідних частин бюджетів Чернігівської області, Чернігівського району Чернігівської області та бюджету міста Чернігова за 2009-2011 роки на основі аналізу оперативної, місячної, квартальної, річної звітності про виконання бюджетів;

-  здійснення аналіз зміни ролі місцевих податків і зборів у формуванні доходів бюджетів Чернігівської області, Чернігівського району та міста Чернігова на основі аналізу абсолютних та відносних та  показників темпів приросту обсягів податкових надходжень;

-  отримання експертних оцінок щодо впливу податкової реформи на формування доходної частини бюджетів та роль місцевого оподаткування у забезпеченні  фінансової самостійності місцевих бюджетів Чернігівського регіону на основі глибинних інтерв’ю з працівниками фінансових підрозділів органів влади і депутатами рад Чернігівської області, Чернігівського району, міста Чернігова;

-  виявлення недоліків у провадженні місцевої податкової політики органами влади та самоврядування Чернігівської області, Чернігівського району та міста Чернігова;

-  вироблення рекомендацій і пропозицій щодо розробки та/або удосконалення нормативно-правової бази щодо впровадження місцевих податків та зборів.

Керівник
проекту зазначив, що важливість адвокаційного етапу проекту полягає у лобіюванні внесення змін до бюджетно-податкової нормативно-правової бази,  на основі рекомендацій і пропозицій, вироблених експертами, що будуть направлені до органів влади та самоврядування Чернігівської області, Чернігівського району та міста Чернігова, а також до органів державної влади у разі необхідності. Цього планується досягти через особисті зустрічі зі стейкхолдерами проекту, направлення запитів щодо
врахування рекомендацій  і пропозицій, проведення публічних заходів та інформаційної кампанії.

Метою
проекту «Місцеві податки: громадський моніторинг впливу податкової реформи на фінансову самостійність місцевих бюджетів», що здійснюється Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за підтримки програми Посилення впливу громадянського суспільства Міжнародного фонду «Відродження», є оцінка впливу податкової реформи в Україні на  роль місцевих податків і зборів у формуванні доходів місцевих бюджетів Чернігівського регіону.

12 грудня об 11:00 в приміщенні експертного клубу “Чиста політика” відбулася прес-конференція «Махно, Рудьковський, Савченко… Кого ще чернігівці бачать у майбутньому парламенті?», на якій було презентовано результати опитування громадської думки та настроїв чернігівців в контексті парламентських виборів 2012 року.

Опитування проводилося Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень за рахунок власних коштів, що забезпечує неупередженість результатів.

 Дослідження було проведено у м. Чернігові протягом листопада-грудня 2011 року методом вибіркового анкетного опитування через інтерв’юерів. Кількість опитаних респондентів – 1000. Похибка дослідження – 3,2%.  

Закачати результати опитування

Шановні колеги,

Проведення базового опитування громадської думки є основою при проектуванні стратегії участі у виборах. База нашого соціологічного дослідження дозволяє провести низку порівняльних вимірів, які є необхідними для побудови успішної передвиборчої кампанії як в розрізі політичних партій, так і кандидатів по мажоритарним округам.

Зокрема, для побудови стратегії передвиборчої кампанії ми на Ваше замовлення можемо зробити наступні порівняльні дослідження:

1.      Розширений соціально-демографічний портрет виборця політичної партії (по віку, статі, доходам, роду діяльності, освіті);

2.      Розширений соціально-демографічний портрет виборця кандидата по мажоритарному виборчому окрузі ( по віку, статі, доходам, роду діяльності, освіті);

3.      Проблемні питання, які турбують чернігівців, в розрізі конкретних соціально-демографічних груп;

4.      Проблеми, які турбують виборця конкретної політичної партії або кандидата в депутати по мажоритарному окрузі;

5.      Наявність електорального зв’язку між конкретною політичною партією та кандидатом в депутати по виборчому окрузі (від цієї партії);

6.      Зв’язок між рівнем довіри та готовністю проголосувати за конкретного кандидата в депутати;

7.      Стійкість електоральних уподобань політичних партій, яку будуть брати участь у виборах до Верховної Ради, у порівнянні з їх показниками під час голосування на виборах до Чернігівської міської ради в 2010 році;

8.      Перетік голосів від конкретного кандидата до інших в разі його вибуття з процесу виборів;

9.      Перетік голосів від конкретної політичної партії до інших під час голосування на виборах до Верховної Ради України в разі її вибуття з виборчого процесу;

10.    Цільові аудиторії, з якими слід працювати для підвищення впізнаваності конкретного кандидата в депутати в мажоритарному окрузі.

В рамках кожного із вказаних питань експерти Поліського фонду можуть розробити рекомендації щодо найоптимальніших способів врахування вказаних даних та добору інструментарію при проектуванні та плануванні передвиборчої кампанії політичної партії чи конкретного кандидата в м. Чернігові.

Поліський фонд має достатній технологічний ресурс та досвід проведення якісних та кількісних соціологічних досліджень. Для отримання більш поглибленої чи профільної інформації експерти фонду можуть провести:

- Опитування громадської думки в окремому ймовірному окрузі, в розрізі окремого міста, району чи, загалом, області;

- Фокус-груп;

- Контент-аналіз ЗМІ чи інших документальних носіїв;

Також до Вашої уваги Поліський фонд може запропонувати архіви баз щорічних соціологічних досліджень, починаючи з 2007 року. Уніфіковані підходи до побудови вибірки дослідження можуть надати Вам значну перевагу у вивченні та врахуванні особливостей електоральної поведінки жителів м. Чернігова та області протягом останніх 5 років.

За додатковою інформацією звертайтесь за номером телефону: 0462 661 127 або електронною поштою: info@pfirs.org

23 грудня в Чернігівському Навчально-методичному центрі профспілок Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень проведено „круглий стіл” та тему „Проблеми розвитку демократії в Україні. Дії громадськості із забезпечення реальної демократії”. Захід відбувся в рамках загальнонаціональної кампанії з підготовки Форуму Громадянської Асамблеї України «Криза демократії в Україні. Позиції громадянського суспільства», проведення якого планується у лютому 2012 року.

Під час роботи „круглого столу” експерти громадських організацій Чернігова окреслили актуальні проблеми та висловлювали своє бачення механізмів та дії, які б дозволили інститутам громадянського суспільства ефективно залучатися до розбудови України. Зокрема, громадські активісти обговорили проблеми забезпечення політичних, економічних, соціальних прав українців; регіональний вимір проведення реформ та забезпечення проведення чесних, вільних і ефективних для  країни виборів.

Учасники заходу акцентували увагу на необхідності подолання пасивності громадян у відстоюванні своїх прав. Так, Ігор Андрійченко, голова ЧОО ВМГО “Демократичний Альянс”, зазначив, що місцева влада не налаштована на конструктивний діалог з представниками громадських організацій, а громадськість пасивна у відстоюванні своїх прав. Сергій Соломаха, представник Чернігівського міського об’єднання „Сіверяни”, висловив думку про необхідність активізації територіальних громад області через фокусування на вирішенні локальних проблем та широке впровадження місцевих громадських обговорень.

Важливим чинником, що здатен забезпечити імплементацію вироблених громадськістю рекомендацій, учасники „круглого столу” назвали підвищення фахового рівня представників неурядових організацій. Павло Пущенко, голова Чернігівського освітнього центру „Ініціатива” відзначив: „Відсутність профільних громадських організацій – сильних, дієвих, професійних - перекреслює будь-який реальний вплив на регіональному рівні на реформи. Зараз іде реформа медичної, земельної, пенсійної, судової сфер. В нас фахово про ці теми говорити можуть одиниці представників громадського сектору”.

При обговоренні питання проведення чесних виборчих перегонів лунали думки про необхідність контролю з боку громадськості за формуванням та роботою окружних і дільничних комісій, всебічного висвітлення їх роботи. За словами Сергія Соломахи, громадськість повинна іти в комісії і саме там проявляти свою громадянську позицію.

Напрацьовані пропозиції експертів передано до оргкомітету з підготовки та проведення Форуму Громадянської Асамблеї України для формування порядку денного заходу.

Джерело:

Євгеній Романенко,

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень,

0462-661-127

Довідково: 

Громадянська Асамблея України (ГАУ) є відкритою ініціативою різноманітних громадських організацій, яка утворена для формування та оприлюднення найважливіших позицій представників громадянського сектору щодо стратегічних проблем українського суспільства. Фактично ГАУ є щорічним Всеукраїнським форумом НУО. Більше про ініціативу можна дізнатись із сайту www.gau.org.ua.

12 січня в Чернігівському Навчально-методичному центрі профспілок Поліським фондом міжнародних та регіональних досліджень проведено другий „круглий стіл” в рамках загальнонаціональної кампанії з підготовки Форуму Громадянської Асамблеї України. Тема заходу - „Європейський вибір України та громадянське суспільство”.

Участі у роботі «круглого столу» взяли представники громадських організацій м. Чернігова, представники політичних партій та органів місцевого самоврядування.

Під час заходу експерти обговорили проблеми самоідентифікації українців в контексті європейської інтеграції, висловили бачення шляхів розвитку країни та ролі громадського сектору в самоорганізації та самоструктуризації українського суспільства.

В обговоренні питання розвитку інтеграційних процесів учасники «круглого столу» висловили думку про те, що поступ в Європу на сьогодні потребує не стільки успіхів у процесі поглиблення інтеграційної співпраці з ЄС, скільки зміни моральних цінностей кожного українця. Водночас, на думку експертів, Україна має зберегти свою національну ідентичність. Голова Чернігівського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Тараса Шевченка Василь Чепурний відзначив: «Нам не слід перейматися питаннями асоціацій, ЄС, НАТО і так далі. Відродження розуміння базових ціннісних характеристик і орієнтирів, які у нас є як у європейської нації, – це головне завдання».

Окреслюючи шляхи подальшого розвитку країни експерти значну увагу приділили питанню необхідності становлення дієвого місцевого самоврядування. Учасники «круглого столу» наголосили, що децентралізація прийняття рішень, концентрація зусиль влади на вирішення проблем конкретної територіальної громади та залучення до цієї роботи місцевих громадських організацій не тільки сприятиме розвитку території, але й дозволить кожному мешканцю міста відчувати себе його частиною, бути відповідальним. На думку Романа Семешка, керівника ЧОГО «Україна майбутнього», інститут місцевого самоврядування – це один з основних механізмів розвитку країни.

Обговорюючи питання самоорганізації територіальних громад, експерти відзначили важливість підтримки з боку громадського сектору ініціативних груп громадян у вирішення проблем конкретного колективу, будинку, території. При цьому вагомим чинником активізації громадськості було названо поширення позитивного досвіду вирішення локальних проблем та навчання механізмам захисту прав і інтересів.

Напрацьовані пропозиції експертів передано до оргкомітету з підготовки та проведення Форуму Громадянської Асамблеї України для формування порядку денного заходу.

Джерело:

Євгеній Романенко,

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень,

0462-661-127

 Довідково:

Громадянська Асамблея України (ГАУ) є відкритою ініціативою різноманітних громадських організацій, яка утворена для формування та оприлюднення найважливіших позицій представників громадянського сектору щодо стратегічних проблем українського суспільства. Фактично ГАУ є щорічним Всеукраїнським форумом НУО. Більше про ініціативу можна дізнатись із сайтуwww.gau.org.ua.

Поліський фонд міжнародних та регіональних досліджень спільно з експертним клубом «Чиста політика» представляє результати чергового щорічного опитування «Чернігівщина експертна-2011».

Експертне опитування проводиться Поліським фондом щорічно з 2005 року. В цьогорічному дослідженні взяли участь близько 90 представників органів влади, регіональних засобів масової інформації, громадських організацій та політичних партій, які оцінили зміни протягом 2011 року у суспільно-політичній та економічній сфері на Чернігівщині, висловили експертну думку з приводу розвитку медіа та громадянського суспільства в регіоні.

За результатами дослідження Поліського фонду будуть названі найвпливовіші в 2011 році органи влади, засоби масової інформації, громадські організації та політичні партії в регіоні.

Презентація відбудеться 30 січня об 11.00 в експертному клубі «Чиста політика».

До участі запрошуються всі зацікавлені.